ЛІПНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ли́пнути
псл. *lьpěti «липнути», *lьpnǫti «тс.», *lěpiti «ліпити»;
споріднене з лит. lìpti, limpù, lipaũ «прилипати, приклеюватися», лтс. lipt «тс.», лит. lipýti, lipaũ, lipìnti, lipinù «приклеювати», лтс. lipinât «тс.», лит. lipùs, lipnùs «клейкий», лтс. laĩpns «привітний», дінд. lipyáte «липне, прикріплюється», lēpayati «маже», limpáti «тс.», lepaḥ «мастило, фарба», гр. λίπος «жир», λιπαρός «жирний», лат. lippus «такий, що сльозиться», гот. bileibjan «залишатися», хет. lip- «мазати», тох. lip- «залишатися»;
іє. *leip- «змазувати жиром; клеїти», очевидно, пов’язане з *lei«слизистий»;
далі зіставляється (Иллич – Свитыч Опыт 1976, 18 – 20) з сем.хам. lP- «змазувати, жир», урал. *Lipa- «слизький, липкий», алт. *lipa- «прилипати, липкий, в’язкий»;
р. ли́пнуть, лепи́ть, бр. лі́пнуць, ляпі́ць, др. лѣпити, льпѣти, п. lepić «ліпити», ст. lpieć «прилягати, міцно триматись, бути приліпленим», lіpnąć «липнути», lеpnąć «тс.», ч. lípnouti «липнути», lepiti «клеїти, ліпити», lepiti se «липнути», lpěti, lpíti «липнути, прилипати, приставати», ст. lpieti «тс.», слц. l’pieť, lipnúť, lepiť, вл. lěpić, lipać, нл. lipaś, lipnuś, lěpiś, болг. ле́пна «липнути», [ли́пна] «тс.», лепя́ «приклеюю», м. лепи «ліпить», схв. лиjèпити (ле́пити) «ліпити», слн. lepétі «липнути», lepíti «клеїти», стсл. прильпѣти, прилѣпити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́ліпок
«зліпок»
зале́па
«брудна, неохайна людина; латка або замазка на дошці»
зале́пух
«закалець; хліб із закальцем»
залипу́ха
«заліплене місце»«начинка пирога»
залі́па
«тс.»
зле́пкуватий
«такий, що злипся під час випікання з іншим»
(про хліб)
зле́пок
«місце збоку на хлібі, де він під час випікання злипся з іншим»
злі́пинець
«хліб, що злипся з іншим під час випікання»
злі́пище
зліпко́ватий
«змішаний, конгломератний»
злі́пок
«копія; відбиток чогонебудь на м’якому, в’язкому та ін. матеріалі; [місце збоку на хлібі, де він під час випікання злипся з іншим]»
лепа́нда
«живиця»
лепарка
«глина на цеглу»
лепки́й
«липкий»
ле́пнути
«липнути»
леповатиця
«глинистий клейкий ґрунт»
ле́птавиця
«сніг з дощем»
лепярка
«тс.»
ли́павий
«брудний»
(про сорочку)
липа́нда
«живиця, смола»
липанди́ця
«тс.»
липа́рка
«глинистий в’язкий ґрунт; глина для цегли, для печей»
липі́ш
«зліплений жмут волосся, вовни; струп»
липка́чий
«липкий, клейкий, в’язкий»
липки́й
липко́ватий
«тс.»
липковиця
«глинистий в’язкий ґрунт»
липкува́тий
«трохи липкий»
липоватиця
«тс.»
липу́чий
липу́чка
«липкий папір для боротьби з мухами»
лі́п'янка
«тс.»
ліпа́к
«пиріг; робітник, що зарівнює стіни глиною»
ліпа́нда
«вар для щеплення дерев»
ліпа́р
«тс.»
ліпа́х
«плитка з гною на паливо Дз, Mo; плодоносна частина стебла соняшнику Гриц»
ліпа́шка
«жінка, яка ліпить щось із тіста»
ліпе́ць
«кулька з хліба»
ліпи́ти
ліпі́ш
«тс.»
лі́пка
ліпки́й
«чіпкий, в’язкий»
лі́плення
ліпля́нка
«хата з глини, мазанка»
ліпни́й
ліпни́к
«спеціаліст з ліпних робіт; [пиріг]»
ліпчи́тися
«тс.»
на́ліпка
«етикетка, ярлик, наклейка»
обле́па
«наклеєне»
підле́пливий
«підлесливий»
підле́пний
«тс.»
підле́пчастий
«вузький, тісний»
(про одяг)
підлипа́йло
«підлабузник»
підлипа́ти
«прилипати знизу; [прилипати]; підлабузнюватися»
підли́пчастий
«тс.; липкий»
приле́пистий
«такий, що щільно прилягає до тіла, в обтяжку»
прили́пачкий
«ласкавий, довірливий, улесливий»
прили́пливий
прили́пний
«липкий»
прили́пча́стий
при́ліпка́
«окраєць; люб’язна, послужлива людина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *lipa- «прилипати, липкий, в’язкий» | алтайська |
| лі́пнуць | білоруська |
| ляпі́ць | білоруська |
| ле́пна «липнути» | болгарська |
| ли́пна «тс.» | болгарська |
| лепя́ «приклеюю» | болгарська |
| lěpić | верхньолужицька |
| lipać | верхньолужицька |
| bileibjan «залишатися» | готська |
| λίπος «жир» | грецька |
| λιπαρός «жирний» | грецька |
| lipyáte «липне, прикріплюється» | давньоіндійська |
| lēpayati «маже» | давньоіндійська |
| limpáti «тс.» | давньоіндійська |
| lepaḥ «мастило, фарба» | давньоіндійська |
| лѣпити | давньоруська |
| льпѣти | давньоруська |
| *leip- «змазувати жиром; клеїти» | індоєвропейська |
| *lei «слизистий» | індоєвропейська |
| lippus «такий, що сльозиться» | латинська |
| lipt «тс.» | латиська |
| lipinât «тс.» | латиська |
| laĩpns «привітний» | латиська |
| lìpti | литовська |
| limpù | литовська |
| lipaũ «прилипати, приклеюватися» | литовська |
| lipýti | литовська |
| lipaũ | литовська |
| lipìnti | литовська |
| lipinù «приклеювати» | литовська |
| lipùs | литовська |
| lipnùs «клейкий» | литовська |
| лепи «ліпить» | македонська |
| lipaś | нижньолужицька |
| lipnuś | нижньолужицька |
| lěpiś | нижньолужицька |
| lepić «ліпити» | польська |
| lpieć «прилягати, міцно триматись, бути приліпленим»«липнути»«тс.» (ст.) | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| *lьpěti «липнути» | праслов’янська |
| *lьpnǫti «тс.» | праслов’янська |
| *lěpiti «ліпити» | праслов’янська |
| ли́пнуть | російська |
| лепи́ть | російська |
| лиjèпити «ліпити» (ле́пити) | сербохорватська |
| ле́пити | сербохорватська |
| ле́пити | сербохорватська |
| ле́пити | сербохорватська |
| l'pieť | словацька |
| lipnúť | словацька |
| lepiť | словацька |
| lepétі «липнути»«клеїти» | словенська |
| lepíti «липнути»«клеїти» | словенська |
| прильпѣти | старослов’янська |
| прилѣпити | старослов’янська |
| *Lipa- «слизький, липкий» | уральські |
| lip- «мазати» | хетська |
| lípnouti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lepiti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lepiti se «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lpěti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lpíti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lpieti «тс.» (ст.) | чеська |
| lip- «залишатися» | ? |
| lP- «змазувати, жир» | ? |
лі́пший «кращий»
псл. *lěрjь, форма вищого ступеня від lěръ «гарний, красивий; добрий, відповідний, належний», пов’язаного з lěpiti, lipnǫti «ліпити, липнути»;
первісне значення – «який прилягає, липне, пристає, підходить, відповідає»;
пор. аналогічний розвиток семантики споріднених лит. lipnùs «липкий» – «милий, лагідний, ввічливий», лтс. laĩpns «доступний, ласкавий, ввічливий, милий»;
для псл. lěръ припускалося також вихідне значення «жир, жирний» (Meringer WuS 5, 149);
зіставляється з лат. lepōs «краса, чарівність», lepіdus «милий, приємний, гарний» (Machek ESJČ 327; Holub – Lyer 285);
р. [ле́пый] «гарний, красивий, прекрасний», бр. ле́пшы «кращий», п. lepszy «тс.», ч. слц. lepý «красивий», lepší «кращий», вл. lepy «гарний; спритний». lěpši «кращий», нл. lěpy «гарний, добрий, зграбний, спритний», lěpšy «кращий», полаб. lepsĕ «краще», болг. [леп] «красивий, добрий», м. [леп] «гарний, красивий», схв. лȇп, лȕjеп «красивий, гарний; відповідний», љȅпшӣ «кращий, красивий», слн. lép «гарний, красивий; приємний, добрий», lépši кращий, красивіший, приємніший», стсл. лѣпъ «гарний, відповідний, належний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліпний
«прекрасний, чудовий»
ліпо́та́
«краса»
ліпш
лі́пшати
лі́пше
полі́пшення
полі́пшувати
полі́пшувач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́пшы «кращий» | білоруська |
| леп «красивий, добрий» | болгарська |
| lepy «гарний; спритний»«кращий» | верхньолужицька |
| lěpši | верхньолужицька |
| lepōs «краса, чарівність» | латинська |
| lepіdus «милий, приємний, гарний» | латинська |
| laĩpns «доступний, ласкавий, ввічливий, милий» | латиська |
| lipnùs «липкий» | литовська |
| леп «гарний, красивий» | македонська |
| lěpy «гарний, добрий, зграбний, спритний»«кращий» | нижньолужицька |
| lěpšy «гарний, добрий, зграбний, спритний»«кращий» | нижньолужицька |
| lepsĕ «краще» | полабська |
| lepszy «тс.» | польська |
| *lěрjь | праслов’янська |
| lěръ «гарний, красивий; добрий, відповідний, належний» | праслов’янська |
| lipnǫti «ліпити, липнути» | праслов’янська |
| lěpiti | праслов’янська |
| lěpiti | праслов’янська |
| lěръ «жир, жирний» | праслов’янська |
| ле́пый «гарний, красивий, прекрасний» | російська |
| лȇп | сербохорватська |
| лȕjеп «красивий, гарний; відповідний» | сербохорватська |
| љȅпшӣ «кращий, красивий» | сербохорватська |
| lepý «красивий»«кращий» | словацька |
| lepší «красивий»«кращий» | словацька |
| lép «гарний, красивий; приємний, добрий» | словенська |
| lépši «гарний, красивий; приємний, добрий» | словенська |
| лѣпъ «гарний, відповідний, належний» | старослов’янська |
| lepý «красивий»«кращий» | чеська |
| lepší «красивий»«кращий» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України