ЛІНІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з латинської мови, можливо, через посередництво польської або німецької;

лат. līnea «лінія; межа; (первісно) льняна нитка» є результатом субстантивації прикметника līneus «льняний», похідного від іменника līnum «льон», спорідненого з укр. льон;

р. болг. ли́ния, бр. лі́нія, п. linia, ч. linie, linka, слц. linaj, línia, linka, вл. нл. linija, м. схв. ли́ниja, слн. línija;

запозичення з польської мови;

п. [lenija] «лінія; просіка (в лісі); межа», як і схв. [лéниjа] «вузька дорога між полями», є діалектним варіантом слова linia «лінія, бойова лінія; кордон; мисливська стежка, просіка (в лісі); лінійка», якому відповідає укр. лі́нія (див.);

запозичено з англійської мови, можливо, через посередництво німецької чи французької (н. Linotype, фр. linotype);

англ. linotype «тс.» утворене на основі словосполучення line-of-type;

англ. line «лінія» походить від лат. līnea (звідки й укр. лі́нія), прийменник of «з, від» споріднений з нвн. ab «від», лат. ab, гр. ἀπό «геть, від», іменник type «штамп, відбиток, літера» походить від гр. τόπος «відбиток», пов’язаного з τύπτω «стукаю, б’ю», спорідненим з дінд. prastumpati «стукае», укр. то́пати, ту́пати;

р. болг. линотйп, бр. лінаты́п, п. ч. слц. linotyp, схв. лȕнотӣп, слн. linotype, linotaip;