ЛІНІЙНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
лі́нія «риска; смуга; (заст.) кордон; безперервний ряд»
запозичено з латинської мови, можливо, через посередництво польської або німецької;
лат. līnea «лінія; межа; (первісно) льняна нитка» є результатом субстантивації прикметника līneus «льняний», похідного від іменника līnum «льон», спорідненого з укр. льон;
р. болг. ли́ния, бр. лі́нія, п. linia, ч. linie, linka, слц. linaj, línia, linka, вл. нл. linija, м. схв. ли́ниja, слн. línija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лине́єць
«військовий поселенець»
ли́нія
«риска; кордон; лінійка»
лі́ній
«дорога в лісі»
ліні́йка
«риска; планка для креслення»
ліні́йний
ліні́йник
«працівник лінії зв’язку»
ліні́йчатий
лініюва́льний
лініюва́льник
лініюва́ти
ліні́яти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лі́нія | білоруська |
| ли́ния | болгарська |
| linija | верхньолужицька |
| līnea «лінія; межа; (первісно) льняна нитка» | латинська |
| līneus «льняний» | латинська |
| līnum «льон» | латинська |
| ли́ниja | македонська |
| linija | нижньолужицька |
| linia | польська |
| ли́ния | російська |
| ли́ниja | сербохорватська |
| linaj | словацька |
| línia | словацька |
| linka | словацька |
| línia | словацька |
| linka | словацька |
| línija | словенська |
| льон | українська |
| linie | чеська |
| linka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України