ЛІНЮХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
линя́ти «втрачати свіжість, яскравість первісного кольору, блякнути; поновлювати в певні періоди зовнішній покрив (пір’я, шерсть, панцир)»
псл. linjati, linati, liněti «тратити сили, слабнути; втрачати шерсть», lěniti (каузатив) «усувати шерсть, шкіру, кору; викликати випадіння волосся»;
етимологічні зв’язки не зовсім ясні;
зіставляється з лит. leĩnas «тонкий, слабий, гнучкий», laĩnas «тонкий, стрункий», двн. bi-linnan «поступитись, втомитись, ослабнути», гот. aflinnan «відійти, поступитись», дінд. láyate, līˊyate, líyati «притискається, застряє, зникає», vilínāti «розходиться, розчиняється», linā́ti «криється, тулиться», гр. ἀλīˊνω «мажу», лат. lino, lēvi «намазую», слн. levíti se «міняти шкіру»;
іє. *lei-noвід *lei- «занепадати; в’янути»;
пов’язується також (Варбот 137 – 140; SI. Wortst. 153 – 155; Младенов 275) з псл. liti «лити»;
р. линя́ть, [лина́ть], бр. ліня́ць, [ліна́ць], п. linieć, linić się, lenieć, ч. línati, слц. lieniť sa, вл. linać, нл. linaś, болг. лине́я «хиріти, чахнути, в’янути; [линяти]», м. линее «линяти; зникати; чахнути, в’янути, слабнути», схв. ли́њати се «линяти; втрачати волосся», слн. léniti se «міняти шкіру»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лінитися
«вилиняти»
зленя́ти
«випаруватися; полиняти»
злі́нитися
«злиняти»
злі́нка
«линька»
лина́ти
«тс.»
лине́ць
«рак під час линяння; рак, що линяє весною Mo»
ли́нити
«знімати шар кори з розпарених липових стовбурів, оголюючи ликовий шар»
ли́нитися
«линяти»
лині́ти
«тс. Ж; сивіти»
лино́више
«скинутий під час линяння верхній покрив деяких живих істот»
линьба́
«час линяння»
линю́чий
«який легко линяє»
линю́щий
«який линяє»
ли́нявий
«тс.»
линя́к
«рак, що линяє весною»
линя́лий
лі́ненє
«линяння»
ліне́ць
«полинялий рак»
лі́нитися
«тс.»
ліно́виня
«скинута гадюкою шкіра»
лі́но́ви́сько
«суха шкіра змії»
ліно́вище
«тс. ВеУг; старий, поношений одяг Бі»
ліну́шка
«полинялий рак»
ліню́х
«тс.»
не́линь
«дуб, який не скидає листя на зиму»
підли́нь
«верхній шар очищуваної шкіри з коренями волосая»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліня́ць | білоруська |
| ліна́ць | білоруська |
| лине́я «хиріти, чахнути, в’янути; [линяти]» | болгарська |
| linać | верхньолужицька |
| aflinnan «відійти, поступитись» | готська |
| bi-linnan «поступитись, втомитись, ослабнути» | давньоверхньонімецька |
| láyate | давньоіндійська |
| līˊyate | давньоіндійська |
| líyati «притискається, застряє, зникає» | давньоіндійська |
| vilínāti «розходиться, розчиняється» | давньоіндійська |
| linā́ti «криється, тулиться» | давньоіндійська |
| *lei- «занепадати; в’янути» | індоєвропейська |
| *lei- | індоєвропейська |
| lino | латинська |
| lēvi «намазую» | латинська |
| leĩnas «тонкий, слабий, гнучкий» | литовська |
| laĩnas «тонкий, стрункий» | литовська |
| линее «линяти; зникати; чахнути, в’янути, слабнути» | македонська |
| linaś | нижньолужицька |
| linieć | польська |
| linić się | польська |
| lenieć | польська |
| linjati | праслов’янська |
| linati | праслов’янська |
| liněti «тратити сили, слабнути; втрачати шерсть» | праслов’янська |
| lěniti | праслов’янська |
| lěniti | праслов’янська |
| lěniti | праслов’янська |
| lěniti | праслов’янська |
| lěniti | праслов’янська |
| liti «лити» | праслов’янська |
| линя́ть | російська |
| лина́ть | російська |
| ли́њати «линяти; втрачати волосся» | сербохорватська |
| lieniť sa | словацька |
| levíti se «міняти шкіру» | словенська |
| léniti se «міняти шкіру» | словенська |
| línati | чеська |
| ἀλīˊνω «мажу» | ? |
ліни́вий «ледачий»
стсл. лѣнъ, лѣнивъ;
псл. lěnivъ «лінивий», похідне утворення від іменника lěnь «лінощі», пов’язаного з прикметником lěnъ «лінивий»;
споріднене з лит. lẽnas: lėˊnas «спокійний, тихий, лагідний, повільний», лтс. lḕns: lẽns «повільний, лагідний, спокійний; лінивий, неповороткий, млявий», лат. lēnis ( ‹ *lēnos) «ніжний, м’який, тихий, лагідний, повільний», далі з лит. lė˜tas «повільний, тихий, спокійний, поступливий», гр. ληδεĩν «бути стомленим, лінивим», алб. loth «стомлюю», лат. lassus «млявий, стомлений», ірл. lasc «млявий», гот. lētan «пускати, розслаблювати» (нвн. lassen «тс.»), lats «лінивий»;
іє. *lē- «слабий, млявий, стомлений; ніжний, тихий, лагідний»;
р. лени́вый, [лено́й], бр, ляні́вы, розм. ля́ны, др. лѣнивыи, п. leniwy, ст. leny, ч. слц. lenivý, ч. líný, вл. lěni, болг. лени́в, м. ленлив, [ляні́ф], схв. лȇн, лèнив, љèнив, лèњив, слн. lên, lenív;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліни́вець
«ледар; (зоол.) південноамериканський ссавець, який живе на дереві і погано пристосований до пересування по землі, Bodypus»
ліниві́ти
«ставати лінивим»
ліни́вка
«вівця, що повільно ходить»
ліни́вство
ліни́тися
лі́нка
«лінива жінка; лінь, лінощі МСБР; лінь, не хочеться МСБГ»
лінкува́тий
«трохи лінивий»
(розм.)
лі́но́к
«лінь»
лі́нощі
лінтю́га
«ледар»
лінтя́й
лінува́тися
лінь
лі́ньки
«лінь; ліниво»
лінькува́тий
«тс.»
ліню́га
«тс.»
ліню́х
оліни́ти
«зробити лінивим»
по́лінивий
«трохи лінивий»
преліни́вий
розліни́тися
розлінува́тися
розлі́нюватися
«ставати ледачим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| loth «стомлюю» | албанська |
| ляні́вы | білоруська |
| ля́ны (розм.) | білоруська |
| лени́в | болгарська |
| lěni | верхньолужицька |
| lētan «пускати, розслаблювати» (нвн. lassen «тс.») | готська |
| lats «лінивий» | готська |
| ληδεĩν «бути стомленим, лінивим» | грецька |
| лѣнивыи | давньоруська |
| *lē- «слабий, млявий, стомлений; ніжний, тихий, лагідний» | індоєвропейська |
| lasc «млявий» | ірландська |
| lēnis «ніжний, м’який, тихий, лагідний, повільний» ( ‹ *lēnos) | латинська |
| lassus «млявий, стомлений» | латинська |
| lėˊnas | латинська |
| *lēnos | латинська |
| lḕns «повільний, лагідний, спокійний; лінивий, неповороткий, млявий» | латиська |
| lẽns | латиська |
| lẽnas «спокійний, тихий, лагідний, повільний» | литовська |
| lė˜tas «повільний, тихий, спокійний, поступливий» | литовська |
| ленлив | македонська |
| ляні́ф | македонська |
| lassen | нововерхньонімецька |
| leniwy | польська |
| leny (ст.) | польська |
| lěnivъ «лінивий» | праслов’янська |
| lěnь «лінощі» | праслов’янська |
| lěnъ «лінивий» | праслов’янська |
| лени́вый | російська |
| лено́й | російська |
| лȇн | сербохорватська |
| лèнив | сербохорватська |
| љèнив | сербохорватська |
| лèњив | сербохорватська |
| lenivý | словацька |
| lên | словенська |
| lenív | словенська |
| лѣнъ | старослов’янська |
| lenivý | чеська |
| líný | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України