ЛІНКУВАТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ліни́вий «ледачий»
стсл. лѣнъ, лѣнивъ;
псл. lěnivъ «лінивий», похідне утворення від іменника lěnь «лінощі», пов’язаного з прикметником lěnъ «лінивий»;
споріднене з лит. lẽnas: lėˊnas «спокійний, тихий, лагідний, повільний», лтс. lḕns: lẽns «повільний, лагідний, спокійний; лінивий, неповороткий, млявий», лат. lēnis ( ‹ *lēnos) «ніжний, м’який, тихий, лагідний, повільний», далі з лит. lė˜tas «повільний, тихий, спокійний, поступливий», гр. ληδεĩν «бути стомленим, лінивим», алб. loth «стомлюю», лат. lassus «млявий, стомлений», ірл. lasc «млявий», гот. lētan «пускати, розслаблювати» (нвн. lassen «тс.»), lats «лінивий»;
іє. *lē- «слабий, млявий, стомлений; ніжний, тихий, лагідний»;
р. лени́вый, [лено́й], бр, ляні́вы, розм. ля́ны, др. лѣнивыи, п. leniwy, ст. leny, ч. слц. lenivý, ч. líný, вл. lěni, болг. лени́в, м. ленлив, [ляні́ф], схв. лȇн, лèнив, љèнив, лèњив, слн. lên, lenív;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліни́вець
«ледар; (зоол.) південноамериканський ссавець, який живе на дереві і погано пристосований до пересування по землі, Bodypus»
ліниві́ти
«ставати лінивим»
ліни́вка
«вівця, що повільно ходить»
ліни́вство
ліни́тися
лі́нка
«лінива жінка; лінь, лінощі МСБР; лінь, не хочеться МСБГ»
лінкува́тий
«трохи лінивий»
(розм.)
лі́но́к
«лінь»
лі́нощі
лінтю́га
«ледар»
лінтя́й
лінува́тися
лінь
лі́ньки
«лінь; ліниво»
лінькува́тий
«тс.»
ліню́га
«тс.»
ліню́х
оліни́ти
«зробити лінивим»
по́лінивий
«трохи лінивий»
преліни́вий
розліни́тися
розлінува́тися
розлі́нюватися
«ставати ледачим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| loth «стомлюю» | албанська |
| ляні́вы | білоруська |
| ля́ны (розм.) | білоруська |
| лени́в | болгарська |
| lěni | верхньолужицька |
| lētan «пускати, розслаблювати» (нвн. lassen «тс.») | готська |
| lats «лінивий» | готська |
| ληδεĩν «бути стомленим, лінивим» | грецька |
| лѣнивыи | давньоруська |
| *lē- «слабий, млявий, стомлений; ніжний, тихий, лагідний» | індоєвропейська |
| lasc «млявий» | ірландська |
| lēnis «ніжний, м’який, тихий, лагідний, повільний» ( ‹ *lēnos) | латинська |
| lassus «млявий, стомлений» | латинська |
| lėˊnas | латинська |
| *lēnos | латинська |
| lḕns «повільний, лагідний, спокійний; лінивий, неповороткий, млявий» | латиська |
| lẽns | латиська |
| lẽnas «спокійний, тихий, лагідний, повільний» | литовська |
| lė˜tas «повільний, тихий, спокійний, поступливий» | литовська |
| ленлив | македонська |
| ляні́ф | македонська |
| lassen | нововерхньонімецька |
| leniwy | польська |
| leny (ст.) | польська |
| lěnivъ «лінивий» | праслов’янська |
| lěnь «лінощі» | праслов’янська |
| lěnъ «лінивий» | праслов’янська |
| лени́вый | російська |
| лено́й | російська |
| лȇн | сербохорватська |
| лèнив | сербохорватська |
| љèнив | сербохорватська |
| лèњив | сербохорватська |
| lenivý | словацька |
| lên | словенська |
| lenív | словенська |
| лѣнъ | старослов’янська |
| lenivý | чеська |
| líný | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України