ЛІНГВІСТИЧНОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
лінгві́стика «мовознавство»
запозичення з французької мови;
фр. linguistique «лінгвістика», відоме з XIX ст., утворене на основі лат. lingua «язик; мова», яке розвинулося з ст. dingua «тс.» (зміна d в l відбулася внаслідок зближення з lingere «лизати» чи в результаті впливу діалектів), спорідненого з гот. tuggō «язик», двн. zunga, нвн. Zunge «тс.», укр. язик;
р. болг. м. лингви́стика, бр. лінгві́стыка, п. lingwistyka, ч. слц. lingvistika, вл. linguistika, схв. лингвùстика, слн. lingvístika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лінгві́ст
лінгвісти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лінгві́стыка | білоруська |
| лингви́стика | болгарська |
| linguistika | верхньолужицька |
| tuggō «язик» | готська |
| zunga | давньоверхньонімецька |
| lingua «язик; мова» | латинська |
| dingua «тс.» (зміна d в l відбулася внаслідок зближення з lingere «лизати» чи в результаті впливу діалектів), (ст.) | латинська |
| lingere | латинська |
| лингви́стика | македонська |
| Zunge «тс.» | нововерхньонімецька |
| lingwistyka | польська |
| лингви́стика | російська |
| лингвùстика | сербохорватська |
| lingvistika | словацька |
| lingvístika | словенська |
| язик | українська |
| linguistique «лінгвістика» | французька |
| lingvistika | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України