ЛІКТЬОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

лі́коть

псл. *olkъtь «лікоть»;
споріднене з лит. alkū́nė, лтс. ęlkuone, ęlkūne, èlks «тс.», ęlkuons, ęlkuonis «згин», прус alkunis «лікоть», лит. úolektis (чол. р.), uolektìs (жін. р.) «лікоть, ліктьова кістка», лтс. uôlekts «лікоть», прус. woltis «передпліччя», гр. ἄλαξ «передпліччя, лікоть», ὠλένη «тс·», лат. ulna «лікоть», гот. aleina, двн. elina «тс.», вірм. olok’ «гомілка», дірл. uilenn «кут», кімр. elin «лікоть», дінд. aratníḥ «тс.»;
іє. *el-, *ol- «згинати»;
р. ло́коть, бр. ло́каць, др. локъть, п. łokieć, ч. loket, слц. lakeť, вл. łochć, нл. łokś, полаб. lüťit, болг. ла́кът, м. лакот, схв. лȃкат, слн. láket, [lakȃt], стсл. лакъть;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лікте́ви́й
ліктьови́й
ло́кіть «лікоть»
ло́коть
локтьови́й
ло́хот
ло́хоть «тс.»
надліктьови́й
підлокі́тє «вид підставки»
підлокі́тник «бильце крісла»
підлоко́тник «лутка у вікні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́каць білоруська
ла́кът болгарська
łochć верхньолужицька
olok' «гомілка» вірменська
aleina готська
ἄλαξ «передпліччя, лікоть» грецька
ὠλένη «тс·» грецька
elina «тс.» давньоверхньонімецька
aratníḥ «тс.» давньоіндійська
uilenn «кут» давньоірландська
локъть давньоруська
*el- індоєвропейська
*ol- «згинати» індоєвропейська
elin «лікоть» кімрська
ulna «лікоть» латинська
ęlkuone латиська
ęlkūne латиська
èlks «тс.» латиська
ęlkuons латиська
ęlkuonis «згин» латиська
alkunis «лікоть» латиська
uôlekts «лікоть» латиська
alkū́nė литовська
úolektis (чол. р.) литовська
uolektìs «лікоть, ліктьова кістка» литовська
лакот македонська
łokś нижньолужицька
lüťit полабська
łokieć польська
*olkъtь «лікоть» праслов’янська
woltis «передпліччя» прусська
ло́коть російська
лȃкат сербохорватська
lakeť словацька
láket словенська
lakȃt словенська
лакъть старослов’янська
loket чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України