ЛІКВІДУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ліквіда́ція «припинення діяльності припинення існування; знищення»
запозичення з західноєвропейських мов;
фр. англ. liquidation, н. Liquidatión утворено на основі слат. liquidātiō «закінчення справи», яке походить від liquidus «вільний від боргів», лат. liquidus «текучий, плинний», пов’язаного з liquēre «бути, ставати плинним», похідним від lix (род. в. licis) «луг», спорідненого з дірл. fleuch «вологий», сбрет. gloeb «тс.», кімр. glwith «туман»;
р. болг. ликвида́ция, бр. ліквіда́цыя, п. likwidacja, ч. likvidace, слц. likvidácia, вл. likwidacija, м. схв. ликвидáциjа, слн. likvidácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліквіда́тор
ліквіда́торство
ліквідаці́йний
лікві́дний
«який легко реалізується, обертається на готові гроші»
ліквідува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| liquidation | англійська |
| ліквіда́цыя | білоруська |
| ликвида́ция | болгарська |
| likwidacija | верхньолужицька |
| fleuch «вологий» | давньоірландська |
| glwith «туман» | кімрська |
| liquidus «текучий, плинний» | латинська |
| liquēre «бути, ставати плинним» | латинська |
| lix | латинська |
| licis | латинська |
| ликвидáциjа | македонська |
| Liquidatión | німецька |
| likwidacja | польська |
| ликвида́ция | російська |
| ликвидáциjа | сербохорватська |
| gloeb «тс.» | середньобретонська |
| liquidātiō «закінчення справи» | середньолатинська |
| liquidus «вільний від боргів» | середньолатинська |
| likvidácia | словацька |
| likvidácija | словенська |
| liquidation | французька |
| likvidace | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України