ЛІБЕРАЛУ — ЕТИМОЛОГІЯ
лібера́л
запозичення з західноєвропейських мов;
фр. libéral, н. Liberále, англ. liberal походять від лат. līberālis «стосовний до свободи; вільний; благородний, щедрий», похідного від līber «вільний, незалежний», яке зводиться до іє. *leudhero-s «вільний; належний до повноправних членів племені», похідного від *leudho-, *leudhi- «народ», що лежить також в основі псл. *ljudьje, укр. лю́ди;
р. болг. м. либера́л, п. liberał, ч. слц. liberál, вл. liberalizm, liberalny, схв. либèрāл, слн. liberál(ec);
Фонетичні та словотвірні варіанти
лібералі́зм
лібера́льний
лібера́льництво
лібера́льничати
лібера́льствуючий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| liberal | англійська |
| либера́л | болгарська |
| liberalizm | верхньолужицька |
| liberalny | верхньолужицька |
| *leudhero-s «вільний; належний до повноправних членів племені» | індоєвропейська |
| *leudho- | індоєвропейська |
| *leudhi- «народ» | індоєвропейська |
| līberālis «стосовний до свободи; вільний; благородний, щедрий» | латинська |
| līber «вільний, незалежний» | латинська |
| либера́л | македонська |
| Liberále | німецька |
| liberał | польська |
| *ljudьje | праслов’янська |
| либера́л | російська |
| либèрāл | сербохорватська |
| liberál | словацька |
| liberál(ec) | словенська |
| лю́ди | українська |
| libéral | французька |
| liberál | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України