ЛЯПІС — ЕТИМОЛОГІЯ
ля́піс «азотнокисле срібло, що застосовується в медицині як протимікробний і припікальний засіб»
запозичення з латинської мови;
лат. lapis infernalis «тс.; пекельний (адський) камінь» містить іменник lapis (род. в. lapidis) «камінь, дорогоцінний камінь», пов’язаний з гр. λέπας «скеля», умбр. vapeře «тс.», vapersus «скелясстий»;
припускається можливість його походження з якоїсь неіндоєвропейської мови Середземномор’я;
р. ля́пис, бр. ля́піс, п. ч. lapis, слц. слн. lápis, болг. ла́пис, схв. лȃпис, лáпис «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ля́піс | білоруська |
| ла́пис | болгарська |
| λέπας «скеля» | грецька |
| lapis infernalis «тс.; пекельний (адський) камінь» | латинська |
| lapidis «камінь, дорогоцінний камінь» | латинська |
| lapis | латинська |
| lapis | польська |
| ля́пис | російська |
| лȃпис | сербохорватська |
| лáпис «тс.» | сербохорватська |
| lápis | словацька |
| lápis | словенська |
| vapeře «тс.» | умбрська |
| vapersus «скелясстий» | умбрська |
| lapis | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України