ЛЯПСУС — ЕТИМОЛОГІЯ
ля́псус «промах, упущення, груба помилка»
запозичення з латинської мови;
лат. lapsus «сковзання, падіння; помилка, невірний крок» пов’язане з lābor «ковзаюся, падаю, помиляюся», можливо, спорідненим з норв. lapa «мляво, слабо звисати», свн. erlaffen «слабшати», нвн. laff «слабкий», лтс. slābans «тс.», псл. slabъ, укр. слабий́;
р. бр. ля́псус, п. ч. слц. вл. lapsus, болг. ла́псус, схв. лȁпсус, слн. lápsus;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ля́псус | білоруська |
| ла́псус | болгарська |
| lapsus | верхньолужицька |
| lapsus «сковзання, падіння; помилка, невірний крок» | латинська |
| lābor «ковзаюся, падаю, помиляюся» | латинська |
| slābans «тс.» | латиська |
| laff «слабкий» | нововерхньонімецька |
| lapa «мляво, слабо звисати» | норвезька |
| lapsus | польська |
| slabъ | праслов’янська |
| ля́псус | російська |
| лȁпсус | сербохорватська |
| erlaffen «слабшати» | середньоверхньнімецька |
| lapsus | словацька |
| lápsus | словенська |
| слабий́ | українська |
| lapsus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України