ЛЯМКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ля́ма «широкий ремінь для перетягування або переноски вантажів; пристрої, якими кріплять або відкривають що-небудь; довга важка служба; [дугоподібне дерев’яне знаряддя, яке охоплює груди і за допомогою якого тягнуть човен, рибальську сітку та ін.; сам процес перетягування Ж]»
неясне;
можливо, запозичене з російської мови, в якій не має певної етимології;
припускається можливість запозичення з фінно-угорських мов (пор. фін. lämsä «петля, аркан, повід», саам. lamca «вуздечка», комі letś «петля») з заміною -(ь)ца › -ка (Kalima 158);
виводиться також (Richhardt 74; КЭСРЯ 251; Bern. I 700) від п. lama «обшивка, кайма, край»;
зіставлялося з кімр. llуfan «шнур», лит. лтс. làmata «пастка», айсор. лама «вуздечка» (Горяев 199);
Фонетичні та словотвірні варіанти
lamka
«тс.»
заля́мистий
«запопадливий»
заля́мити
«захопити, запопасти»«лямка; [ремінь, вірьовка, підв’язка, петля; пересування суден проти течії за допомогою бурлаків; сумка, торба, заплічний мішок; спина]»
лемі́я
«група рибалок, які в лямах тягнуть невід»
ля́ма
«заплічний мішок»
ля́мка
«тс.»
ля́мка
«лямка»
лямува́ти
«тягнути задопомогою лямки»
лямцо́вка
«лямка, якою тягнуть човен по річці»
лямчи́к
«рибалка, що працює біля невода»
ля́мщик
«робітник на рибних промислах»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лама «вуздечка» | айсорська |
llуfan «шнур» | кімрська |
letś | комі-зирянська |
làmata «пастка» | латиська |
làmata «пастка» | литовська |
lama «обшивка, кайма, край» | польська |
lamca | саамська |
-ка | українська |
-(ь)ца | українська |
lämsä | фінська |
ля́ма «золотий або срібний дріт (нитка); бляшка, галун, позумент»
через посередництво польської мови запозичено з французької;
п. lama виводилось також від ч. lem «лямівка, обрубка, обшивка одягу» (слц. lem «тс.») (Brückner 290; Machek ESJČS 263), яке пов’язувалося з lomiti (Zubatý St. a čl. I 2, 103) або зводилось до двн. līm «обшивка, кайма, край» (Преобр. І 498; Holub–Kop. 202), а також пов’язувалося з гр. λω̃μα «тс.» неясного походження (Machek там же);
фр. lame «пластинка, бляшка, смуга срібла, золота, якими оздоблюють одяг» виводиться від лат. lammina, lāmina, lamma «пластинка (золота, срібна), бляшка», можливо, пов’язаних з lātus «широкий»;
р. [лямо́вка] «підшивка внизу спідниці», бр. [ля́мка] «кусок товстого сукна; обшивка», п. lama «тканина з металевими нитками, парча; золота або срібна бляшка; обрубка, обшивка, смуга по краю одягу», слц. lama «вид вовняної тканини», схв. lȁma «пластинка, бляшка; обруч»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
залямува́ти
«окантувати»
лямі́вка
«вузька смужка тканини, хутра та ін., пришита до краю одягу як прикраса; [вузька смужка тканини, якою підшивають внизу одяг та рукава МСБГ]»
лямува́ти
«обшивати лямівкою»
облямі́вка
обля́мка
«облямівка»
облямува́тися
«окантуватися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ля́мка «кусок товстого сукна; обшивка» | білоруська |
λω̃μα «тс.» | грецька |
līm «обшивка, кайма, край» | давньоверхньонімецька |
lammina | латинська |
lāmina | латинська |
lamma «пластинка (золота, срібна), бляшка» | латинська |
lātus «широкий» | латинська |
lama | польська |
lama «тканина з металевими нитками, парча; золота або срібна бляшка; обрубка, обшивка, смуга по краю одягу» | польська |
лямо́вка «підшивка внизу спідниці» | російська |
lȁma «пластинка, бляшка; обруч» | сербохорватська |
lem | словацька |
lama «вид вовняної тканини» | словацька |
lame «пластинка, бляшка, смуга срібла, золота, якими оздоблюють одяг» | французька |
lem «лямівка, обрубка, обшивка одягу» (слц. lem «тс.») | чеська |
lomiti | чеська |
ля́мець «повсть»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з ля́ма1, ля́мка (Преобр. 1498);
виводиться також (Richhardt 73; Фасмер II 551) від п. lemiec «комір сорочки», джерелом якого вважаються ч. límec (ст. lémec) «комір; обшивка, лямівка», слц. [lémec, limec] «тс.», демінутиви від ч. слц. lem «облямівка, край, обшивка тканини, одягу», що не має певної етимології;
п. [lamiec] розглядалося як запозичення з литовської мови (Karłowicz SGP III 7);
р. [ля́мац] «повсть», [ля́мец] «повстяна прокладка під хомутом; важкий обов’язок, ярмо», бр. ля́мец «підхомутник; повсть», п. [lamiec] «повстяна або шкіряна прокладка під хомутом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лямцеві
«валянки»
ля́мці
«валянки»
лямцо́вка
«чоловіча шапка»
лямцюва́ть
«оббивати повстю»
ля́мчитися
«збиватися»
(про волосся)
ля́мчицца
«тс.; сплутуватися, скручуватися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ля́мец «підхомутник; повсть» | білоруська |
lemiec «комір сорочки» | польська |
lamiec | польська |
lamiec «повстяна або шкіряна прокладка під хомутом» | польська |
ля́мац «повсть» | російська |
ля́мец «повстяна прокладка під хомутом; важкий обов’язок, ярмо» | російська |
lémec «тс.» | словацька |
lem «облямівка, край, обшивка тканини, одягу» | словацька |
limec | словацька |
ля́ма | українська |
ля́мка | українська |
límec «комір; обшивка, лямівка» (ст. lémec) | чеська |
lem «облямівка, край, обшивка тканини, одягу» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України