ЛЯМЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ля́мець «повсть»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з ля́ма1, ля́мка (Преобр. 1498);
виводиться також (Richhardt 73; Фасмер II 551) від п. lemiec «комір сорочки», джерелом якого вважаються ч. límec (ст. lémec) «комір; обшивка, лямівка», слц. [lémec, limec] «тс.», демінутиви від ч. слц. lem «облямівка, край, обшивка тканини, одягу», що не має певної етимології;
п. [lamiec] розглядалося як запозичення з литовської мови (Karłowicz SGP III 7);
р. [ля́мац] «повсть», [ля́мец] «повстяна прокладка під хомутом; важкий обов’язок, ярмо», бр. ля́мец «підхомутник; повсть», п. [lamiec] «повстяна або шкіряна прокладка під хомутом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лямцеві
«валянки»
ля́мці
«валянки»
лямцо́вка
«чоловіча шапка»
лямцюва́ть
«оббивати повстю»
ля́мчитися
«збиватися»
(про волосся)
ля́мчицца
«тс.; сплутуватися, скручуватися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ля́мец «підхомутник; повсть» | білоруська |
lemiec «комір сорочки» | польська |
lamiec | польська |
lamiec «повстяна або шкіряна прокладка під хомутом» | польська |
ля́мац «повсть» | російська |
ля́мец «повстяна прокладка під хомутом; важкий обов’язок, ярмо» | російська |
lémec «тс.» | словацька |
lem «облямівка, край, обшивка тканини, одягу» | словацька |
limec | словацька |
ля́ма | українська |
ля́мка | українська |
límec «комір; обшивка, лямівка» (ст. lémec) | чеська |
lem «облямівка, край, обшивка тканини, одягу» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України