ЛЯМЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ля́мець «повсть»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з ля́ма1, ля́мка (Преобр. 1498);
виводиться також (Richhardt 73; Фасмер II 551) від п. lemiec «комір сорочки», джерелом якого вважаються ч. límec (ст. lémec) «комір; обшивка, лямівка», слц. [lémec, limec] «тс.», демінутиви від ч. слц. lem «облямівка, край, обшивка тканини, одягу», що не має певної етимології;
п. [lamiec] розглядалося як запозичення з литовської мови (Karłowicz SGP III 7);
р. [ля́мац] «повсть», [ля́мец] «повстяна прокладка під хомутом; важкий обов’язок, ярмо», бр. ля́мец «підхомутник; повсть», п. [lamiec] «повстяна або шкіряна прокладка під хомутом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лямцеві «валянки»
ля́мці «валянки»
лямцо́вка «чоловіча шапка»
лямцюва́ть «оббивати повстю»
ля́мчитися «збиватися» (про волосся)
ля́мчицца «тс.; сплутуватися, скручуватися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ля́мец «підхомутник; повсть» білоруська
lemiec «комір сорочки» польська
lamiec польська
lamiec «повстяна або шкіряна прокладка під хомутом» польська
ля́мац «повсть» російська
ля́мец «повстяна прокладка під хомутом; важкий обов’язок, ярмо» російська
lémec «тс.» словацька
lem «облямівка, край, обшивка тканини, одягу» словацька
limec словацька
ля́ма українська
ля́мка українська
límec «комір; обшивка, лямівка» (ст. lémec) чеська
lem «облямівка, край, обшивка тканини, одягу» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України