ЛЯКАЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лека́ло «фігурна лінійка для викреслювання кривих ліній»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. лекало «фігурна лінійка; шаблон для виготовлення виробів складної форми» є, мабуть, діалектною фонетичною формою замість *лякало, що може бути зведене до псл. lękǫ, lęcati «гнути, згинати»;
пор. р. [лека́ло] «пристосування для згинання санних полозів», [ля́кий] «горбатий, сутулий, зігнутий, згорблений», стсл. сълѧкыи «зігнутий», сълѧкѫ, сълѧшти «згинати, вигинати», слн. lécati «гнути; лякати», léknoti «тс.»;
первісне значення – «шаблон, по якому можна щонебудь гнути» (пор. п. krzywik «лекало», утворене від дієслова krzywić «гнути, згинати»);
припущення про зв’язок з ли́ти (Горяев 184) помилкове;
р. лека́ло, бр. ляка́ла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лека́льник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляка́ла | білоруська |
| krzywik «шаблон, по якому можна щонебудь гнути» (пор. п. krzywik «лекало», утворене від дієслова krzywić «гнути, згинати») | польська |
| krzywić | польська |
| krzywić | польська |
| lękǫ | праслов’янська |
| lęcati «гнути, згинати» | праслов’янська |
| лека́ло «фігурна лінійка; шаблон для виготовлення виробів складної форми» | російська |
| *лякало | російська |
| ля́кий «горбатий, сутулий, зігнутий, згорблений» | російська |
| лека́ло | російська |
| lécati «гнути; лякати» | словенська |
| léknoti «тс.» | словенська |
| сълѧкыи «зігнутий» | старослов’янська |
| сълѧшти «згинати, вигинати» | старослов’янська |
| сълѧкѫ | старослов’янська |
| ли́ти | українська |
| лека́ло «пристосування для згинання санних полозів» | ? |
ляк «страх»
іє. *lenk- «гнути»: недостатньо обгрунтована думка (Machek ESJČ 325) про зв’язок з нім. schrecken «лякати», спорідненим із страх;
споріднене з лит. lenkiù, leñkti «гнути; уникати», лтс. lìekt «згинати; опановувати», дісл. lеngіа «ремінь», алб. lëngór «гнучкий»;
псл. lękъ «страх», похідне від lękati / lęcati «згинати, кривити; напинати, натягати; ставити пастки (за допомогою напинання)»;
значення «викликати страх» могло виникнути на основі значення «згинати», можливо, спочатку у зворотного дієслова lękati se «згинатися» › «згинатися від страху» (пор. щодо семантики лит. bū́gti «тривожитися, лякатися», що зводиться до іє. *bheug-, *bheugh- «згинати, гнути»);
пов’язане з р. [ля́ка] «собака з ввігнутим хребтом», [ля́кий] «кривий, горбатий, зігнутий», укр. [ляц] «обвід, основа корзини», лук «зброя, дуга», лу́ка́;
р. [ляк, ляка́ть], бр. [ляк, лека́ць], п. lęk, lękać, ч. lek, lekati, слц. l’ak, l’akať, нл. lěkaś, схв. лéцати cе «бути хворим, ледве рухатися від виснаження», лȅцати се «тремтіти від страху, болю; уникати, ухилятися», ст. lécatі «боятися, відчувати страх», слн. [lékniti se] «злякатися», [lécati] «вигинати, гнути; ставити пастки; тривожитися», [lę́caţi se] «тремтіти, боятися», стсл. лѧцати «ставити пастки, ловити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лякати
«злякати, вигнати»
ви́лякатися
«довго боятися»
вляка́тися
заляка́тися
«злякатися»
заля́кувати
зляк
«переляк»
зляка́ти
зляка́тися
злякну́ти
«злякати»
зля́ку
ля́каний
ляка́ти
ляка́тися
лякли́вий
ляку́чий
«лякливий»
лячли́вий
«тс.»
лячни́й
«страшний; викликаний переляком; [боязливий МСБГ]»
ля́чно
«страшно»
ля́шно
«тс.»
наля́канець
«наляканий»
наля́каний
наляка́ти
наляка́тися
наля́кувати
переля́к
переля́каний
переляка́тися
позалякувати
поля́ка
«загальний переляк, паніка»
поляка́ти
поляка́тися
«перелякатися»
(про багатьох)
поналя́кувати
«налякати»
(багатьоx)
пополяка́ти
«дуже налякати»
уляка́тися
улякну́тися
«злякатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lëngór «гнучкий» | албанська |
| ляк | білоруська |
| лека́ць | білоруська |
| lеngіа «ремінь» | давньоісландська |
| *lenk- «гнути» | індоєвропейська |
| *bheug- | індоєвропейська |
| *bheugh- | індоєвропейська |
| lìekt «згинати; опановувати» | латиська |
| lenkiù | литовська |
| leñkti «гнути; уникати» | литовська |
| bū́gti | литовська |
| lěkaś | нижньолужицька |
| schrecken «лякати» | німецька |
| lęk | польська |
| lękać | польська |
| lękъ «страх» | праслов’янська |
| lęcati «згинати, кривити; напинати, натягати; ставити пастки (за допомогою напинання)» | праслов’янська |
| lękati | праслов’янська |
| lękati se «викликати страх» | праслов’янська |
| ля́ка «собака з ввігнутим хребтом» | російська |
| ля́кий «кривий, горбатий, зігнутий» | російська |
| ляк | російська |
| ляка́ть | російська |
| лéцати cе «бути хворим, ледве рухатися від виснаження» | сербохорватська |
| лȅцати cе «тремтіти від страху, болю; уникати, ухилятися» | сербохорватська |
| lécatі «боятися, відчувати страх» (ст.) | сербохорватська |
| l'ak | словацька |
| l'akať | словацька |
| lékniti se «злякатися» | словенська |
| lécati «вигинати, гнути; ставити пастки; тривожитися» | словенська |
| lę́caţi se «тремтіти, боятися» | словенська |
| лѧцати «ставити пастки, ловити» | старослов’янська |
| страх | українська |
| ляц «обвід, основа корзини» | українська |
| лук «зброя, дуга» | українська |
| лу́ка́ | українська |
| lek | чеська |
| lekati | чеська |
ляка́ч «бугай, Botaurus stellaris» (орн.)
похідне утворення від ляка́ти;
назва зумовлена характером крику цього нічного птаха;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляка́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України