ЛЯЗГ — ЕТИМОЛОГІЯ
лязк «звук від удару по металу» (рідк.)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до ляск, пор. [визк] і виск, лузга́ і луска́;
р. лязг зіставляється як звуконаслідувальне утворення з [лезга́] «базікало», яке пов’язується з [лозгота́ть] «тріщати, стрекотати, базікати безупинно», лит. lazgù, lazgėˊti «тс.»;
р. лязг, ля́згать;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ля́зкіт
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lazgù | литовська |
lazgėˊti «тс.» | литовська |
лязг «базікало» | російська |
лезга́ «базікало» | російська |
лозгота́ть «базікало» | російська |
лязг | російська |
ля́згать | російська |
ляск | українська |
визк | українська |
лузга́ | українська |
луска́ | українська |
виск | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України