ЛЯДИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. lędъ, lędъnikъ «бур’ян», пов’язані з lędo «нeoброблена земля»;

назви зумовлені тим, що рослини зустрічаються на пустищах або в погано оброблених посівах культурних рослин;

р. [ля́дник] «чаполоч», бр. [ля́да] «горошок», [ля́до] «тс.», др. лядина «бур’ян, зілля», п. [leńdzion, leńdzioch, leńdziak] «чина», [lędziej, lędziaj] «дикий чорний горошок у збіжжі; горошок, що цвіте блакитно», [lendzian] «вика», ст. lędziniec «чина», ч. [lidenec] «вид» гороху», ledenec «тетрагонолобус, Tetragonolobus Scop.; (ст. і діал.) лядвенець рогатий, Lotus corniculatus L.», [ladinec] «чорний горох, що цвіте червоно», ст. ledník «вика», слц. l’adník, l’adnica, l’edníček «тс.», l’adníček «еспарцет», l’adenec «лядвенець», [l’edňik] «тетрагонолобус», болг. [лединяк] «пшінка весняна, Ficaria verna Huds. (Ranunculus ficaria L.)», [ледняк, ледник], схв. [ледињак] «тс.», [лединчица] «стокротки багаторічні, Bellis perennis L.», [лединско цветиче] «тс.», слн. [lêdnik] «горошок», [ledník] «тс.», ledînščica «стокротки багаторічні», стсл. лѧдина «бур’ян, зілля»;

споріднене з прус. lindan «долина» (зн. в.), шв. [linda] ‹ *lеndhiā- «пар», дірл. land «відкритий простip, відкрите місце», скімр. llаn « пусте місце, відкрита місцевість», брет. lann «дика, необроблювана рівнина», гот. land «земля, поле, країна», нвн. Land «країна; земля, грунт; суша; сільська місцевість»;

існує припущення про доіндоєвропейське походження іє. *lendho «пустище, степ» (Rudnicki BPTJ 15, 135; Oštir Beiträge 52);

непереконлива гіпотеза (Šachmatov AfSlPh 33, 90–91) про кельтське походження псл. *lędo;

сумнівний з’язок з дісл. lundr «гай» (Bern. l 705: Liden РВrВ 15, 521–522);

іє. *lendho-;

псл. lędo «необроблена земля»;

р. [ля́да́] «поле, поросле молодим лісом; цілина, поле на місці викорчуваного лісу; розчищене під грядки або сінокіс місце в лісі; міра землі; місце, незручне для обробітку; сире місце серед посівів; ліс; лісова вирубка; сухе місце серед болота; болото; низький бере», бр. ля́да́ i «ділянка, на якій вирубано ліс; розчищене під посів або під сіножать місце в лісі», др. лядина «пустище, бур’яни, густі кущі», п. [lada] «новина; викорчуване місце» (очевидно, з бр.), [lędzina] «стерня», [ladzіnа] «тс.», ч. ladо (частіше мн. lada) «необроблювана земля», слц. lado (у сполученні ležať ladom), вл. lado, (мн.) lada, нл. lědo, (мн.) lěda «тс.», полаб. l’ǫdü «орна земля, поле», болг. [леда, ле́ди́на] «новина, гірський луг», м. ледина «пуста, необроблена земля», схв. лèдина, ледùна «поле, яке тривалий час не оброблялось», слн. ledínа «необроблені поля»;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з р. [ляд] «біс; ледар; біда, нещастя; хвороба; щось погане, старе, непотрібне», [ля́да́] «нечистий дух, чорт, заразна хвороба, ледар», [ляди́на] «хвороба; хвороблива людина; ледар», [ляда́вый] «хворобливий», [ляда́ть] «хворіти», [ляде́ть] «слабнути, хиріти, хворіти», болг. [лъда́в] «хворобливий», [лада́в, лади́в] «тс.»;