ЛЯГАВОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ляга́вий «який відшукує дичину нюхом» (про породу мисливських собак)
запозичено з польської мови, можливо, через посередництво російської;
п. lеgawy (заст.) «який любить вилежуватися, лінивий, сонний», legawy (pies) «лягавий», legawiec «тс.», каш. [legawi] «лінивий», як і ч. lehavý (pes) «собака, який охоче лягає», lehavé obilí «полеглий хліб», є прикметниковим похідним від дієслова псл. *lěgati «лягати»;
вживання прикметника щодо собак, можливо, є семантичною калькою фр. chien couchant букв. «лежачий собака» (назва стосується мисливських собак, яких привчають лягати, коли вони помічаІоіь дичину);
зміна -е- -я- в російському слові пояснюється впливом форми лягу (Преобр. I 442), на українському грунті вона підтримується парадигмами теперішнього і майбутнього часу (лягає, ляже);
р. лега́вий, (заст.) ляга́вый;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
legawi «лінивий» | кашубський |
lеgawy «який любить вилежуватися, лінивий, сонний» (заст.) | польська |
legawy (pies) «лягавий» | польська |
legawiec «тс.» | польська |
*lěgati «лягати» | праслов’янська |
лягу | російська |
лега́вий | російська |
ляга́вый (заст.) | російська |
лягає | українська |
ляже | українська |
chien couchant | французька |
lehavý (pes) «собака, який охоче лягає» | чеська |
lehavé obilí «полеглий хліб» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України