ЛЮЦИПЕР — ЕТИМОЛОГІЯ

люцифе́р «диявол, злий дух»

запозичено з латинської мови, можливо, через посередництво польської;
лат. Lūcifer «ранкова зоря» є складним утворенням з основ іменника lūx (род. в. lūcis) «світло», спорідненого з псл. lučь, укр. [луч], і дієслова fero «несу», спорідненого з псл. berǫ, νκρ. беру́, бра́ти (букв. «світлоносний»), що є калькою гр. φωσφόρος «світлоносний; ранкова зоря» (в грецькій міфології – діва-зірниця, яка проходила перед світанням із смолоскипом; у християнському середньовіччі назва була перенесена на володаря пекла);
р. люцифе́р «сатана», ст. «планета Венера», бр. [люцы́пар], п. lucyfer, lucyper «біс; ранкова зірка», ч. lucifer, [luciper] «диявол», [lucyper] «нікчема», слц. lucifer «диявол», вл. Lucіber, болі Лу́цифер, схв. Лy̏цифер, слн. lúcifer «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

луци́пер «тс.»
луци́пір «тс.; нечупара, замазура; мара; той, хто не любить умиватися Me»
люци́пер «біс»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
люцы́пар білоруська
Лу́цифер болгарська
Lucіber верхньолужицька
φωσφόρος «світлоносний; ранкова зоря» (в грецькій міфології -- діва-зірниця, яка проходила перед світанням із смолоскипом; у християнському середньовіччі назва була перенесена на володаря пекла) грецька
Lūcifer «ранкова зоря» латинська
lūcis «світло» латинська
fero «несу» латинська
lūx латинська
lucyfer «біс; ранкова зірка» польська
lucyper «біс; ранкова зірка» польська
lučь праслов’янська
berǫ праслов’янська
люцифе́р «сатана» російська
Лy̏цифер сербохорватська
lucifer «диявол» словацька
lúcifer «тс.» словенська
луч українська
беру́ українська
бра́ти (букв. «світлоносний») українська
lucifer чеська
luciper «диявол» чеська
lucyper «нікчема» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України