ЛЮТНЕВА — ЕТИМОЛОГІЯ
лю́тий «другий календарний місяць року»
результат субстантивації прикметника лютий (псл. ljutъjь) «суворий, холодний; злий, жорстокий»;
р. ст. лю́тый «другий місяць року», бр. лю́ты, п. luty «тс.», ст. «січень», [luteń];
Фонетичні та словотвірні варіанти
лю́тень
лю́тинь
«тс.»
лютне́вий
лю́товий
«лютневий»
па́лютий
«місяць лютий; березень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лю́ты | білоруська |
| luty «тс.» | польська |
| luteń | польська |
| ljutъjь | праслов’янська |
| лю́тый «другий місяць року» (ст.) | російська |
| лютий «суворий, холодний; злий, жорстокий» (псл. Ijutъjь) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України