ЛЮТИК — ЕТИМОЛОГІЯ
лю́тик «жовтець їдкий, Ranunculus acer L.; аконіт, Aconitum napellus L. (Murb.)» (бот.)
похідне утворення від лю́тий1;
назва зумовлена отруйністю рослин та їх подразливою дією на шкіру;
спочатку назва могла стосуватися жовтцю отруйного, звідки за схожістю дії була перенесена на жовтець їдкий і далі засвоєна як родова назва;
р. лю́тик «жовтець їдкий», [лю́тикпрыщинец, лю́тый цвет] «тс.», [лю́тик голубой] «аконіт», [лютя́к] «тс.», ч. litík «жовтець отруйний, Ranunculus sceleratus L.» (з р.), болг. [лютик] «тс.», [воден лютивец] «водяний жовтець», [водно лютиче] «тс.», [лютиче] «жовтець їдкий», [лютница], схв. љỳтич, [љутиче, љути жабњак] «тс.», љỳтић «тс.; [аконіт]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лютий
«жовтець їдкий»
лютік
«водяний жовтець, Batrachium aquatile Wimm. (Ranunculus aquatilis L.)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лютик «тс.» | болгарська |
воден лютивец «водяний жовтець» | болгарська |
водно лютиче «тс.» | болгарська |
лютиче «жовтець їдкий» | болгарська |
лютница | болгарська |
лю́тик «жовтець їдкий» | російська |
лю́тик-прыщинец | російська |
лю́тый цвет «тс.» | російська |
лю́тик голубой «аконіт» | російська |
лютя́к «тс.» | російська |
љỳтич | сербохорватська |
љутиче | сербохорватська |
љути жабњак «тс.» | сербохорватська |
љỳтић «тс.; [аконіт]» | сербохорватська |
лю́тий | українська |
litík «жовтець отруйний, Ranunculus sceleratus L.» (з р.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України