ЛЮТИК — ЕТИМОЛОГІЯ

лю́тик «жовтець їдкий, Ranunculus acer L.; аконіт, Aconitum napellus L. (Murb.)» (бот.)

похідне утворення від лю́тий1;
назва зумовлена отруйністю рослин та їх подразливою дією на шкіру;
спочатку назва могла стосуватися жовтцю отруйного, звідки за схожістю дії була перенесена на жовтець їдкий і далі засвоєна як родова назва;
р. лю́тик «жовтець їдкий», [лю́тикпрыщинец, лю́тый цвет] «тс.», [лю́тик голубой] «аконіт», [лютя́к] «тс.», ч. litík «жовтець отруйний, Ranunculus sceleratus L.» (з р.), болг. [лютик] «тс.», [воден лютивец] «водяний жовтець», [водно лютиче] «тс.», [лютиче] «жовтець їдкий», [лютница], схв. љỳтич, [љутиче, љути жабњак] «тс.», љỳтић «тс.; [аконіт]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лютий «жовтець їдкий»
лютік «водяний жовтець, Batrachium aquatile Wimm. (Ranunculus aquatilis L.)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лютик «тс.» болгарська
воден лютивец «водяний жовтець» болгарська
водно лютиче «тс.» болгарська
лютиче «жовтець їдкий» болгарська
лютница болгарська
лю́тик «жовтець їдкий» російська
лю́тик-прыщинец російська
лю́тый цвет «тс.» російська
лю́тик голубой «аконіт» російська
лютя́к «тс.» російська
љỳтич сербохорватська
љутиче сербохорватська
љути жабњак «тс.» сербохорватська
љỳтић «тс.; [аконіт]» сербохорватська
лю́тий українська
litík «жовтець отруйний, Ranunculus sceleratus L.»р.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України