ЛЮСУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
люсува́ти «шипіти, пінитися, кипіти; гасити вапно»
запозичення з польської мови;
п. lasować, [lusować] «гасити вапно» пов’язується з нім. löschen «гасити», яке зводиться до пгерм. *leg-skan «гаснути», первісне «влягатися», спорідненого з псл. ležati, укр. лежа́ти;
у польській мові, очевидно, зазнало впливу іменника lasa «сито, через яке просівають вапно, пісок і под.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| löschen «гасити» | німецька |
| lasować | польська |
| lusować «гасити вапно» | польська |
| lasa «сито, через яке просівають вапно, пісок і под.» | польська |
| *leg-skan «гаснути» | прагерманська |
| ležati | праслов’янська |
| лежа́ти | українська |
глица́р «палиця, якою мішають вапно в творилі (при гасінні)»
неясне;
можливо, повʼязане з [люсува́ти] «гасити вапно»;
своєї форми – зам. сподіваного *люс(ув)ар – слово могло набути в фонетичних умовах однієї з південно-західних говірок (перехід інтервокального -с- › -ц-, як у гаса́ти – гаца́ти і поява початкового г перед сонорним, як у [г-ла́стівка] з дальшою зміною *глюца́р в глица́р під впливом семантичного зближення із словом гли́ця);
Фонетичні та словотвірні варіанти
глица́рня
«яма, в якій готують вапно; творило»
грица́рня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| люсува́ти «гасити вапно» | ? |
| *люс(ув)ар (перехід інтервокального -с- › -ц-, як у гаса́ти -- гаца́ти і поява початкового г перед сонорним, як у [г-ла́стівка] з дальшою зміною *глюца́р в глица́р під впливом семантичного зближення із словом гли́ця) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України