ЛЮСТРА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. lustre «блиск, глянець; люстра» походить від іт. lustro «блиск», lustrare «блищати», яке зводиться до лат. lūstro «освітлюю, очищаю», пов’язаного з lūсео «свічусь, яснію», lūx «світло»;

р. бр. лю́стра, п. lustra «тс.», lustr «тс.; блиск, глянець», ч. lustr «люстра; панікадило», слц. luster, болг. заст. лу́стер «тс.», м. лустер «люстра», схв. лy̏стер, слн. lúster «тс.»;

запозичення з польської мови;

п. lustro «дзеркало; (заст.) люстра» походить від іт. lustro «блиск, глянець», яке зводиться до лат. lūstro «освітлюю, очищаю», lūx «світло»;

бр. лю́стра «дзеркало»;