ЛЮСТЕРКО — ЕТИМОЛОГІЯ
лю́стро «дзеркало»
запозичення з польської мови;
п. lustro «дзеркало; (заст.) люстра» походить від іт. lustro «блиск, глянець», яке зводиться до лат. lūstro «освітлюю, очищаю», lūx «світло»;
бр. лю́стра «дзеркало»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
люсте́рко
«дзеркальце»
лю́стречко
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лю́стра «дзеркало» | білоруська |
| lustro «блиск, глянець» | італійська |
| lūstro «освітлюю, очищаю» | латинська |
| lūx «світло» | латинська |
| lustro «дзеркало; (заст.) люстра» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України