ЛЮКСУСОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

люкс «що-небудь розкішне, найвищого гатунку»

запозичення з французької мови;
фр. luxe «розкіш» походить від лат. luxus «розкіш; родючість; надмірність, маpнoтратство», пов’язаного з luxus «кривий, вивихнутий», спорідненим з гр. λυγίζω «гну, звиваю, кручу», λύγoς «гнучка гілка», лит. lúgnas «гнучкий», дісл. lokkr «локон», нвн. Locke «тс.»– СIC2 501;
;
;
;
;
;
;
;
р. бр. люкс, п. luks, luksus, ч. слц. lux, luxus, вл. нл. luksus, болг. лукс, м. луксуз, схв. лỳксуз, луксус, слн. lúksus;
Фонетичні та словотвірні варіанти

луксо́вий «першосортний, найкращий»
луксо́во «прекрасно, чудово»
лю́ксусо́вий «розкішний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лукс болгарська
luksus верхньолужицька
λυγίζω «гну, звиваю, кручу» грецька
λύγoς «гнучка гілка» грецька
lokkr «локон» давньоісландська
luxus «розкіш; родючість; надмірність, маpнoтратство» латинська
luxus «кривий, вивихнутий» латинська
lúgnas «гнучкий» литовська
луксуз македонська
luksus нижньолужицька
Locke «тс.» нововерхньонімецька
luks польська
luksus польська
лỳксуз сербохорватська
лỳксус сербохорватська
lux словацька
luxus словацька
lúksus словенська
luxe «розкіш» французька
lux чеська
luxus чеська
люкс ?
люкс ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України