ЛЮКСУСОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
люкс «що-небудь розкішне, найвищого гатунку»
запозичення з французької мови;
фр. luxe «розкіш» походить від лат. luxus «розкіш; родючість; надмірність, маpнoтратство», пов’язаного з luxus «кривий, вивихнутий», спорідненим з гр. λυγίζω «гну, звиваю, кручу», λύγoς «гнучка гілка», лит. lúgnas «гнучкий», дісл. lokkr «локон», нвн. Locke «тс.»– СIC2 501;
;
;
;
;
;
;
;
р. бр. люкс, п. luks, luksus, ч. слц. lux, luxus, вл. нл. luksus, болг. лукс, м. луксуз, схв. лỳксуз, луксус, слн. lúksus;
Фонетичні та словотвірні варіанти
луксо́вий
«першосортний, найкращий»
луксо́во
«прекрасно, чудово»
лю́ксусо́вий
«розкішний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лукс | болгарська |
luksus | верхньолужицька |
λυγίζω «гну, звиваю, кручу» | грецька |
λύγoς «гнучка гілка» | грецька |
lokkr «локон» | давньоісландська |
luxus «розкіш; родючість; надмірність, маpнoтратство» | латинська |
luxus «кривий, вивихнутий» | латинська |
lúgnas «гнучкий» | литовська |
луксуз | македонська |
luksus | нижньолужицька |
Locke «тс.» | нововерхньонімецька |
luks | польська |
luksus | польська |
лỳксуз | сербохорватська |
лỳксус | сербохорватська |
lux | словацька |
luxus | словацька |
lúksus | словенська |
luxe «розкіш» | французька |
lux | чеська |
luxus | чеська |
люкс | ? |
люкс | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України