ЛЮКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

люк «отвір»

через посередництво російської мови запозичено з голландської (у формі [лю́ка] – через посередництво польської і німецької);
гол. luik «отвір») споріднене з нвн. Lücke «пролом, щілина, отвір» (свн. lücke, двн. lucka, luccha ‹ lukkja), Loch «діра», звідки укр. льох;
р. бр. болг. люк, п. luka «пусте, вільне місце, перерва», нл. заст. luka, схв. лy̏кња «отвір», слн. lúknja «тс.; западина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

локови́й «робітник, що працює біля люка певного агрегату»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
люк білоруська
люк болгарська
luik «отвір» голландська
lucka давньоверхньонімецька
luccha давньоверхньонімецька
lukkja давньоверхньонімецька
luka (заст.) нижньолужицька
Lücke «пролом, щілина, отвір» (свн. lücke, двн. lucka, luccha ‹ lukkja) нововерхньонімецька
Loch «діра» нововерхньонімецька
luka «пусте, вільне місце, перерва» польська
люк російська
лy̏кња «отвір» сербохорватська
lücke середньоверхньнімецька
lúknja «тс.; западина» словенська
лю́ка українська
льох українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України