ЛЮКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
люк «отвір»
через посередництво російської мови запозичено з голландської (у формі [лю́ка] – через посередництво польської і німецької);
гол. luik «отвір») споріднене з нвн. Lücke «пролом, щілина, отвір» (свн. lücke, двн. lucka, luccha ‹ lukkja), Loch «діра», звідки укр. льох;
р. бр. болг. люк, п. luka «пусте, вільне місце, перерва», нл. заст. luka, схв. лy̏кња «отвір», слн. lúknja «тс.; западина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
локови́й
«робітник, що працює біля люка певного агрегату»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| люк | білоруська |
| люк | болгарська |
| luik «отвір» | голландська |
| lucka | давньоверхньонімецька |
| luccha | давньоверхньонімецька |
| lukkja | давньоверхньонімецька |
| luka (заст.) | нижньолужицька |
| Lücke «пролом, щілина, отвір» (свн. lücke, двн. lucka, luccha ‹ lukkja) | нововерхньонімецька |
| Loch «діра» | нововерхньонімецька |
| luka «пусте, вільне місце, перерва» | польська |
| люк | російська |
| лy̏кња «отвір» | сербохорватська |
| lücke | середньоверхньнімецька |
| lúknja «тс.; западина» | словенська |
| лю́ка | українська |
| льох | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України