ЛЮБИСТОК — ЕТИМОЛОГІЯ

через посередництво польської мови запозичено з німецької;

свн. lübestecke, lübestëcco, lobistek, lubstöck «тс.» у XV ст. зблизилося з lieb «любий, милий», в результаті чого виникли форми liebstück, liebstuckel, нвн. Liebstöckel «любисток»;

джерелом німецьких форм є лат. ligusticum «тс.» (слат. lubisticum, libisticum), що зводиться до лат. ligusticus «лігурійський», похідного від Lіgus «Лігуріл» (первісне значення «лігурійська рослина»);

у слов’янських мовах, подібно до німецької, за народною етимологією пов’язується з люби́ти;

підставою для цього є широке використання рослини у народній медицині та у знахарстві як магічного засобу для причаровування та відвернення злих духів;

р. люби́сток, бр. любі́ста, п. lubczyk, lubistek, lubist, [lubieszczyk, lubiuszczek, lubek, lëbišk], ст. lubszczek, ст. і діал. lubieszczekek, lubszczyk, ч. libeček, ст. liubček, liubšček, libštěk, libček, libek, libec, слц. ст. l’ubček, l’ubštik, libštík, вл. lubčik, нл. libštok, схв. љубáчац, слн. lúštrek, [lúštek];