ЛЬОШНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

льо́ха «свиня; свиноматка»

запозичення з польської мови;
п. locha «свиноматка, самиця дикого кабана» зіставляється з ч. [lachna, lochna] «товста жінка; безсоромниця», слц. [lacha] «бідна жінка», [l’acha] «легковажна жінка», р. [ло́ха] «дурна жінка», які щодо різниці в семантиці порівнюються з нім. [Lose] «свиня; розпусниця», і далі з п. [lochać się] «проявляти статевий потяг» (про свиней, диких кабанів), [lachaé się] «тс.», укр. [ло́хати, ло́хатися] «прагнути; відчувати голод, спрагу», бр. [ла́хаць] «бігти, літати; плести, базікати»;
п. locha, [łocha] виводиться також (Karłowicz SWO 346; SW II 758) від н. [Lóse] ‹ (lo(o)s) «свиноматка» з експресивною зміною s › ch, характерною для польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

льо́шник «приміщенні для льохи»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́хаць «бігти, літати; плести, базікати» білоруська
Lose «свиня; розпусниця» німецька
Lóse «свиноматка» (lo(o)s) німецька
(lo(o)s) німецька
locha «свиноматка, самиця дикого кабана» польська
lochać się «проявляти статевий потяг» (про свиней, диких кабанів) польська
lachaé się «тс.» польська
locha польська
łocha польська
ло́ха «дурна жінка» російська
lacha «бідна жінка» словацька
l'acha «легковажна жінка» словацька
ло́хати «прагнути; відчувати голод, спрагу» українська
ло́хатися українська
lachna «товста жінка; безсоромниця» чеська
lochna чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України