ЛЬОКАЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
льо́ка́й «лакей» (заст.)
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
н. Lakâi «лакей, слуга» походить від фр. laquais «лакей», до якого зводиться й укр. лаке́й;
бр. лёкай, п. ч. слц. lokaj, схв. ло̑кај, слн. ст. lokâj;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лёкай | білоруська |
| Lakâi «лакей, слуга» | німецька |
| lokaj | польська |
| ло̑кај | сербохорватська |
| lokaj | словацька |
| lokâj (ст.) | словенська |
| лаке́й | українська |
| laquais «лакей» | французька |
| lokaj | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України