ЛЬОДЯНИКАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
лід «замерзла вода»
псл. ledъ «замерзла вода; [мороз; град]»;
споріднене з лит. [ledùsl «лід», lẽdas «тс.», ledaĩ (мн.) «град», лтс. lędus «лід», прус. ladis (‹*ledas) «тс.»;
можливо, пов’язане з ірл. ladg «сніг». – Критенко Вступ 517;
р. бр. лёд, др. ледъ, п. вл. lód, ч. полаб. led, слц. l’ad, нл. lod, ст. led, болг. лед, м. лед «лід, мороз», схв. лȇд «лід; град», слн. léd, стсл. лєдъ «лід; холод, мороз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́леда
«льодова кора»
заледені́лий
лед
«грудка кам’яної солі»
ледене́ць
«прозора тверда цукерка»
ледени́стий
ледени́ти
«пронизувати холодом; холодити, морозити»
ледені́ти
«перетворюватися в лід або покриватися льодом; ціпеніти»
леди́на
«донний лід»
леди́стий
«льодяний; покритий льодом»«льодяний, морозний»
леди́ца
«грудка кам’яної солі»
леди́ця
«ожеледиця»
ле́дище
«льодяне поле; глетчер»
леді́вка
«ожеледиця, льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
ледівня́
«погріб з льодом, у якому зберігають продукти»
ледни́к
ледни́ця
«тс.»
ледоваті́ти
«тс.»
ледо́ве́ць
«глетчер; гострий гвіздок для підковування коня на зиму»
ледови́й
«з льоду»
ледо́виско
«льодяне поле; глетчер»
ледови́ця
ледо́вище
«тс.»
ледо́вня
«льох з льодом; холодна кімната»
ледяни́й
«тс.»
ледя́нка
«ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
лідни́ця
«погріб з льодом»
лодо́к
«фігура з льоду, на якій спускаються з гори або катаються, як на санках»
льод
«лід»
льоди́на
«крижина; шматок, брила льоду»
льоди́стий
«з великою кількістю льоду; дуже холодний»
льоди́ця
«ожеледь Mo; льодохід; куски поламаного льоду при його скресанні»
льоді́вка
«ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна кристалізована сіль»
льодни́ця
«погріб з льодом»
льодова́тий
«льодяний, морозний»
льодови́й
льодови́к
«скупчення великих мас льоду; глетчер»
льодови́тий
«льодистий»
льодови́ця
«ожеледь»
льодо́вник
«погріб з льодом»
льодо́вня
«тс.»
льодо́к
«напій з медом і спиртом, який п’ють охолодженим»
льодяни́й
льодяни́к
«прозора тверда цукерка»
обледені́лий
оле́диця
«ожеледь»
підлі́дний
підльо́дний
підльодо́вий
підльодовико́вий
поле́диця
«ожеледиця; дощ з крупою Нед; ожеледь, сніг на дереві ВеУг»
поледі́вка
«ожеледиця»
поледо́виця
«тс.»
при́лідок
«тонкий лід»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лёд | білоруська |
| лед | болгарська |
| lód | верхньолужицька |
| ледъ | давньоруська |
| ladg | ірландська |
| lędus «лід» | латиська |
| ledùsl «лід» | литовська |
| lẽdas «тс.» | литовська |
| ledaĩ | литовська |
| лед «лід, мороз» | македонська |
| lod | нижньолужицька |
| led (ст.) | нижньолужицька |
| led | полабська |
| lód | польська |
| ledъ «замерзла вода; [мороз; град]» | праслов’янська |
| ladis «тс.» (‹*ledas) | прусська |
| *ledas | прусська |
| лёд | російська |
| лȇд «лід; град» | сербохорватська |
| l'ad | словацька |
| léd | словенська |
| лєдъ «лід; холод, мороз» | старослов’янська |
| led | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України