ЛЬОДОВНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

лід «замерзла вода»

псл. ledъ «замерзла вода; [мороз; град]»;
споріднене з лит. [ledùsl «лід», lẽdas «тс.», ledaĩ (мн.) «град», лтс. lędus «лід», прус. ladis (‹*ledas) «тс.»;
можливо, пов’язане з ірл. ladg «сніг». – Критенко Вступ 517;
р. бр. лёд, др. ледъ, п. вл. lód, ч. полаб. led, слц. l’ad, нл. lod, ст. led, болг. лед, м. лед «лід, мороз», схв. лȇд «лід; град», слн. léd, стсл. лєдъ «лід; холод, мороз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́леда «льодова кора»
заледені́лий
лед «грудка кам’яної солі»
ледене́ць «прозора тверда цукерка»
ледени́стий
ледени́ти «пронизувати холодом; холодити, морозити»
ледені́ти «перетворюватися в лід або покриватися льодом; ціпеніти»
леди́на «донний лід»
леди́стий «льодяний; покритий льодом»«льодяний, морозний»
леди́ца «грудка кам’яної солі»
леди́ця «ожеледиця»
ле́дище «льодяне поле; глетчер»
леді́вка «ожеледиця, льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
ледівня́ «погріб з льодом, у якому зберігають продукти»
ледни́к
ледни́ця «тс.»
ледоваті́ти «тс.»
ледо́ве́ць «глетчер; гострий гвіздок для підковування коня на зиму»
ледови́й «з льоду»
ледо́виско «льодяне поле; глетчер»
ледови́ця
ледо́вище «тс.»
ледо́вня «льох з льодом; холодна кімната»
ледяни́й «тс.»
ледя́нка «ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
лідни́ця «погріб з льодом»
лодо́к «фігура з льоду, на якій спускаються з гори або катаються, як на санках»
льод «лід»
льоди́на «крижина; шматок, брила льоду»
льоди́стий «з великою кількістю льоду; дуже холодний»
льоди́ця «ожеледь Mo; льодохід; куски поламаного льоду при його скресанні»
льоді́вка «ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна кристалізована сіль»
льодни́ця «погріб з льодом»
льодова́тий «льодяний, морозний»
льодови́й
льодови́к «скупчення великих мас льоду; глетчер»
льодови́тий «льодистий»
льодови́ця «ожеледь»
льодо́вник «погріб з льодом»
льодо́вня «тс.»
льодо́к «напій з медом і спиртом, який п’ють охолодженим»
льодяни́й
льодяни́к «прозора тверда цукерка»
обледені́лий
оле́диця «ожеледь»
підлі́дний
підльо́дний
підльодо́вий
підльодовико́вий
поле́диця «ожеледиця; дощ з крупою Нед; ожеледь, сніг на дереві ВеУг»
поледі́вка «ожеледиця»
поледо́виця «тс.»
при́лідок «тонкий лід»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лёд білоруська
лед болгарська
lód верхньолужицька
ледъ давньоруська
ladg ірландська
lędus «лід» латиська
ledùsl «лід» литовська
lẽdas «тс.» литовська
ledaĩ литовська
лед «лід, мороз» македонська
lod нижньолужицька
led (ст.) нижньолужицька
led полабська
lód польська
ledъ «замерзла вода; [мороз; град]» праслов’янська
ladis «тс.» (‹*ledas) прусська
*ledas прусська
лёд російська
лȇд «лід; град» сербохорватська
l'ad словацька
léd словенська
лєдъ «лід; холод, мороз» старослов’янська
led чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України