ЛЬГОТА — ЕТИМОЛОГІЯ
льго́та «пільга»
псл. lьgota «пільга, полегшення», похідне утворення від *lьgъ, «легкий», що лежить в основі пізнішого суфіксального lьgъkъ «легкий»;
р. льго́та, бр. ільго́та, [льго́та], др. льгота, н. [lgi] «лагідний, несильний», lżej «легче», ulga «полегшення», ч. lhota «пільга», lhůta, слц. lehota «тс.», стсл. льгота;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ільго́та | білоруська |
| льго́та | білоруська |
| льгота | давньоруська |
| lgi «лагідний, несильний»«легче»«полегшення» | польська |
| lżej «лагідний, несильний»«легче»«полегшення» | польська |
| ulga «лагідний, несильний»«легче»«полегшення» | польська |
| lьgota «пільга, полегшення» | праслов’янська |
| *lьgъ | праслов’янська |
| lьgъkъ «легкий» | праслов’янська |
| льго́та | російська |
| lehota «тс.» | словацька |
| льгота | старослов’янська |
| lhota «пільга» | чеська |
| lhůta | чеська |
вільго́та «пільга, полегкість, вільність» (заст.)
калька р. вольго́та, утвореного, очевидно, шляхом контамінації слів во́льний і льго́та;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вільго́тний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вольго́та | російська |
| во́льний | ? |
| льго́та | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України