ЛУШПАЙКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лу́спа́ «луска (риби, змії); шкаралупа; шкірка, лушпиння»
псл. luspa ‹ *lousp-a, похідне від кореня іє. *leu- «відокремлювати, відділяти, відривати», до якого зводяться й псл. lupiti «лупити», luska «луска»;
зіставлялося з лит. lùspatas, lùpatas «ганчірка» (Būga RR I 460);
розглядається також як результат контамінації luska i lupina (Zubatý St. a čl. l 2, 108; Otrębski ŻW 298);
р. [лушпи́на] «лушпина», бр. лушпа́йка, лушпі́на, др. луспа «луска, лушпина», п. ст. łuspina «лушпина», болг. лю́спа «луска; лушпина, шкірка; залишок мила; (перен.) яйце», [лу́спа] «луска; шкірка на зерні пшениці; яйце», [люшпу́н] «зелена лушпина горіха», м. [луспа] «кора, луска; шкаралупа», [луспина] «лушпина, шкаралупа», лушпа «лушпина, шкаралупа; луска», схв. љy̏спа «луска; тонкий шар», [лушпиња (љушпина)] «лушпина», стсл. лоуспа «вусик, остюк колоса рослини; луска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лошупа́йка
«тс.»
луспа
«риб’яча луска»
луспи́на
«лушпина, шкірка, луска; шкаралупа»
лушпа́
«тс.»
лушпа́йка
лушпа́к
«лушпайка»
лушпани́на
лушпели́на
«лушпина»
лушпи́на
лушпи́ння
лушупа́йка
«лушпайка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лушпа́йка | білоруська |
лушпі́на | білоруська |
лю́спа «луска; лушпина, шкірка; залишок мила; (перен.) яйце» | болгарська |
лу́спа «луска; шкірка на зерні пшениці; яйце» | болгарська |
люшпу́н «зелена лушпина горіха» | болгарська |
луспа «луска, лушпина» | давньоруська |
*leu- «відокремлювати, відділяти, відривати» | індоєвропейська |
*lousp-a | індоєвропейська |
lùspatas | литовська |
lùpatas «ганчірка» | литовська |
луспа «кора, луска; шкаралупа» | македонська |
луспина «лушпина, шкаралупа» | македонська |
лушпа «лушпина, шкаралупа; луска» | македонська |
łuspina «лушпина» (ст.) | польська |
luspa | праслов’янська |
lupiti «лупити» | праслов’янська |
luska «луска» | праслов’янська |
luska | праслов’янська |
lupina | праслов’янська |
лушпи́на «лушпина» | російська |
љy̏спа «луска; тонкий шар» | сербохорватська |
лушпиња «лушпина» (љушпина)] | сербохорватська |
љушпина | сербохорватська |
лоуспа «вусик, остюк колоса рослини; луска» | старослов’янська |
шолупа́ «лушпиння з насіння соняшника»
не зовсім ясне;
найімовірніше виникло внаслідок метатези в лушпа́, лушпи́на, лушпа́йка;
пояснювалося також як утворення з арготичним префіксом še- від lupiti (Фасмер IV 425), як результат контамінації *скор(о)лупа, (р. скорлупа́) з шелуха (р. шелуха́) (Мжельская Вестник ЛГУ 14/3, 90);
зіставлення з гр. ϰέλῡφος «шкаралупа, стручок», свн. schelfe «тс.» (Petersson AfSlPh 35, 374; Torp 461) малоймовірні;
р. [шелупа́, шелупи́на] «шкаралупа, лушпиння», бр. [шалу́пка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шoлупи́на
«тс.»
шалупа́йка
«лушпайка»
шолупа́йка
«тс.; шкаралупа, шкаралуща»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шалу́пка «тс.» | білоруська |
ϰέλῡφος «шкаралупа, стручок» | грецька |
še- (преф.) | праслов’янська |
lupiti | праслов’янська |
скорлупа́ | російська |
шелуха́ | російська |
шелупа́ | російська |
шелупи́на «шкаралупа, лушпиння» | російська |
schelfe «тс.» | середньоверхньнімецька |
лушпа́ | українська |
лушпи́на | українська |
лушпа́йка | українська |
*скор(о)лупа | українська |
шелуха (р. шелуха́)(Мжельская Вестник ЛГУ 14/3, 90) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України