ЛУЧИК — ЕТИМОЛОГІЯ
лу́чик «різновид вішалки для шапок»
очевидно, похідне утворення від лук «дуга», мотивоване формою вішалки, що складається з щитка, вирубаного з стовбура дерева, на якому обрубуються і в сирому вигляді загинаються вгору сучки (Г II 388);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лук «дуга» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України