ЛУКОШКО — ЕТИМОЛОГІЯ
лу́кно «гніздо бобра» (заст.)
псл. *lǫkъnо «посудина з кори дерева; міра зерна, меду», пов’язане, очевидно, з *lękti «гнути», lǫčiti «з’єднувати», укр. лучи́ти і, далі, з lyko, укр. ли́ко;
зіставлялося з гр. λίκνον «віялка; плетена колиска» (Matzenauer 246; Mikl. EW 175);
р. [лукно́] «корзина з лози, коробка з лубу; міра зерна, борошна», луко́шко «кошик», бр. луко́шка «тс.», др. лукъно «діжечка, корзинка; міра місткості», п. ст. łukno «посудина; міра меду», ч. ст. lukno «берестяна корзина; міра зерна або меду», слц. [lukno] «кошик з кори; стара міра зерна», нл. łuknaško «перегородка в скрині», схв. ст. лу̏кно «міра хліба; данина священику», слн. lǫ́kno «данина священику», lukno «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лукно
«міра меду»
полуко́вщина
«оброк по одному грошу від лукна»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| луко́шка «тс.» | білоруська |
| λίκνον «віялка; плетена колиска» | грецька |
| лукъно «діжечка, корзинка; міра місткості» | давньоруська |
| łuknaško «перегородка в скрині» | нижньолужицька |
| łukno «посудина; міра меду» (ст.) | польська |
| *lǫkъnо «посудина з кори дерева; міра зерна, меду» | праслов’янська |
| *lękti «гнути» | праслов’янська |
| lǫčiti «з’єднувати» | праслов’янська |
| lyko | праслов’янська |
| lyko | праслов’янська |
| лукно́ «корзина з лози, коробка з лубу; міра зерна, борошна» | російська |
| луко́шко «кошик» | російська |
| лу̏кно «міра хліба; данина священику» (ст.) | сербохорватська |
| lukno «кошик з кори; стара міра зерна» | словацька |
| lǫ́kno «данина священику»«тс.» | словенська |
| lukno «данина священику»«тс.» | словенська |
| лучи́ти | українська |
| ли́ко | українська |
| lukno «берестяна корзина; міра зерна або меду» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України