ЛУДИЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
луди́ти «наносити олив’яне покриття (на металеві вироби)»
не зовсім ясне;
здебільшого пояснюється як запозичення з німецької мови і пов’язується з снн. loden «паяти» (Фасмер II 529) або з нвн. löten, свн. loeten «тс.», спорідненими з свн. lōt «свинець», гол. lood, дангл. lḗad, англ. lead «тс.» (Преобр. І 475; Kluge–Mitzka 446);
припускається також, що р. луди́ть виникло в російській мові як похідне від [луда] «полуда» ‹ «оболонка» ‹ «верхній одяг» (КЭСРЯ 248);
непереконливе зіставлення з кельт. * loudi̯a «свинець», ірл. luaide «тс.» (Šachmatov AfSlPh 33, 90), оскільки слово не праслов’янське;
р. луди́ть «покривати полудою», бр. лудзі́ць «тс.», др. лудити «покривати оливом», луженъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лу́джений
«вкритий полудою»
лу́дження
луди́льний
луди́льник
луді́ння
облу́да
«полуда; позолота»
палу́жа
«полива»
полу́да
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lead «тс.» | англійська |
| лудзі́ць «тс.» | білоруська |
| lood | голландська |
| lḗad | давньоанглійська |
| лудити «покривати оливом» | давньоруська |
| луженъ | давньоруська |
| luaide «тс.» | ірландська |
| *loudi̯a «свинець» | кельтські |
| löten | нововерхньонімецька |
| луди́ть «полуда» | російська |
| луда «полуда» | російська |
| луди́ть «покривати полудою» | російська |
| loeten «тс.» | середньоверхньнімецька |
| lōt «свинець» | середньоверхньнімецька |
| loden «паяти» | середньонижньонімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України