ЛОША — ЕТИМОЛОГІЯ

лоша́ «маля коня»

вважається давнім запозиченням з тюркських мов (чув. laša «кінь» споріднене з тур. крим.-тат. карач. alaša «кінь або інша тварина для верхової їзди», кумик. alaša «низький», балкар. alaša «малого росту, малий кінь»);
виводиться також (Серебренников 1968, 210–211) з іранських мов (пор. ос. ласаг (lašag) «робоча худоба», ласын (lašyn) «возити, перевозити»);
р. ло́шадь «кінь», [лоша́, лошо́нок] «лоша», лоша́к «помісь жеребця й ослиці», бр. [лаша́, лоша́], лаша́к, др. лошадь «кінь», лошакъ, п. łoszę (з укр.), łoszak «лошак»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лоша́к «молодий кінь»
лоша́тна «з лошам» (про кобилу)
лоша́тник «приміщення для лошат»
лошиня́ «лоша»
лоши́ця «молода кобила»
лоши́чка «тс.»
лошу́к «молодий кінь»
лошу́н «кінь»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
alaša балкарська
лаша́ білоруська
лоша́ білоруська
лаша́к білоруська
лошадь «кінь» давньоруська
лошакъ давньоруська
alaša карачаївська
alaša кримсько-татарська
alaša кумикська
ласаг осетинська
lašyn осетинська
lašag осетинська
ласын «возити, перевозити» (lašyn) осетинська
lašag осетинська
ласын «возити, перевозити» (lašyn) осетинська
łoszę «лошак»укр.), łoszak польська
łoszak польська
łoszak польська
łoszak польська
ло́шадь «кінь» російська
лоша́ російська
лошо́нок «лоша» російська
лоша́к «помісь жеребця й ослиці» російська
alaša турецька
laša чуваська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України