ЛОХ — ЕТИМОЛОГІЯ

лох «дика маслина, маслинка, Eleagnus L.» (бот.)

можливо, походить від незасвідченого п. *włoch «тс.», спорідненого з укр. волоха́тий (плоди і листя маслинки опушені);
Фонетичні та словотвірні варіанти

лоховина «маслинка вузьколиста, Eleagnus angustifolia L.»
лоховник (у сполученнях л. вузьколистий «тс.»; л. сріблистий «маслинка срібляста, Eleagnus argentea Pursch.» Mak;-- ρ. бр, лох;-- неясне; висловлювалась непереконлива думка про зв’язок з олі́я (Горяев 238)

лох «лосось (Salmo salar L.) у період нересту» (іхт.)

висловлювалась думка про запозичення слова: фін. карел, олон. lohi «лосось», ест. lõhi від лит. lõšis «тс.» (Vasmer ZfSlPh 3, 86);
припускається також походження від спільної індоєвропейської назви риби *lak’s з іншим розширювачем: *lak’s-o-, пор. *lak ̑s-o-k ̑- › лосо́сь (Sławski V 212–213);
більшістю дослідників вважається пов’язаним чергуванням приголосних x і с з лосо́сь, подібно до р. жахужас, селехселезень (Преобр. І 470–471; Bern. І 734; Brückner 312; Matzenauer LF 9, 214);
очевидно, запозичення з російської мови, р. [лох] «лосось; струмкова форель, Salmo trutta L.; таймень, Hucho taimen Pallas; схудлий лосось після нересту», [лохови́на] «погане м’ясо сьомги; м’ясо лоха», [облохови́ться] «перетворитися з лосося в лоха» не має єдиної етимології;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lõhi естонська
*lak's індоєвропейська
*lak ̑s-o-k ̑- індоєвропейська
*lak's-o- індоєвропейська
*lak's-o- індоєвропейська
lohi карельська
lõšis «тс.» литовська
жах російська
селех російська
селезень російська
ужас російська
ужас російська
ужас російська
лох «лосось; струмкова форель, Salmo trutta L.; таймень, Hucho taimen Pallas; схудлий лосось після нересту» російська
лохови́на «погане м’ясо сьомги; м’ясо лоха» російська
облохови́ться «перетворитися з лосося в лоха» російська
лосо́сь українська
лосо́сь українська
лосо́сь українська
lohi фінська
lohi «лосось» ?

лох «страх, жах»

певну роль у цьому процесі могло відіграти зближення з [ло́хати] «сумувати, знемагати», [лох] «пристрасть»;
очевидно, результат усічення початкового кореневого по- в словах поло́хати, полохли́вий і т. д., сприйнятого як префікс;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ло́хати «лякати, полохати, проганяти»
ло́хатися «боятися, тривожитися»
ло́хи «дикі витівки» (мн.)
лохли́вий «полохливий»
ло́хний «боязкий»
ло́хно «страшно»
ло́шити «полохати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́хати «сумувати, знемагати» українська
лох «пристрасть» українська
поло́хати українська
полохли́вий українська

ло́хати «жадати, прагнути; відчувати голод; сумувати, знемагати» (за чим)

недостатньо обгрунтоване виведення (Hern. І 734) з іє. *lēs-, *lǝs- «слабий», звідки болг. лош «поганий», схв. lȍš «слабий», слн. lóšen «тс.», р. [ло́ший] «поганий», а також, можливо, [ло́ха] «дурна жінка», як і зіставлення з нвн. locken «вабити, принаджувати»;
менш переконливо пов’язується з укр. [лох] «страх», [ло́хати] «полохати» (Куркина Этимология 1972, 77; Mikl. EW 172);
псл. loxati «жадати, прагнути», пов’язане чергуванням голосних з *laxati «тс.», укр. [ла́хнути] «зазіхати; лакомитися», [ла́хний] «пожадливий, ласолюбний» і далі з ла́сий, ла́ситися;
бр. [ла́хаць] «тинятися; говорити нісенітниці», п. lоchać się «проявляти статевий інстинкт» (про свиней), слц. lôchať «жадібно пити; хлебтати», слн. [lohnéti] «переслідувати; прагнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зало́хати «занудитися (за чим)»
зало́хнути «тс.»
лох «пристрасть, пристрасне бажання»
ло́хатися
ло́хний «жадібний, пожадливий»
ло́хник «жадібна, користолюбна людина»
ло́хнути «тс. Ж; бути у відчаї»
ло́хня «жадібність, жадоба»
ло́шити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́хаць «тинятися; говорити нісенітниці» білоруська
лош «поганий» болгарська
*lēs- індоєвропейська
*lǝs- «слабий» індоєвропейська
locken «вабити, принаджувати» нововерхньонімецька
lоchać się «проявляти статевий інстинкт» (про свиней) польська
loxati «жадати, прагнути» праслов’янська
*laxati «тс.» праслов’янська
ло́ший «поганий» російська
ло́ха «дурна жінка» російська
lȍš «слабий» сербохорватська
lôchať «жадібно пити; хлебтати» словацька
lóšen «тс.» словенська
lohnéti «переслідувати; прагнути» словенська
лох «страх» українська
ло́хати «полохати» українська
ла́хнути «зазіхати; лакомитися» українська
ла́хний «пожадливий, ласолюбний» українська
ла́сий українська
ла́ситися українська

льо́ха «свиня; свиноматка»

п. locha, [łocha] виводиться також (Karłowicz SWO 346; SW II 758) від н. [Lóse] ‹ (lo(o)s) «свиноматка» з експресивною зміною s › ch, характерною для польської мови;
п. locha «свиноматка, самиця дикого кабана» зіставляється з ч. [lachna, lochna] «товста жінка; безсоромниця», слц. [lacha] «бідна жінка», [l’acha] «легковажна жінка», р. [ло́ха] «дурна жінка», які щодо різниці в семантиці порівнюються з нім. [Lose] «свиня; розпусниця», і далі з п. [lochać się] «проявляти статевий потяг» (про свиней, диких кабанів), [lachaé się] «тс.», укр. [ло́хати, ло́хатися] «прагнути; відчувати голод, спрагу», бр. [ла́хаць] «бігти, літати; плести, базікати»;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

льо́шник «приміщенні для льохи»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́хаць «бігти, літати; плести, базікати» білоруська
Lóse «свиноматка» (lo(o)s) німецька
(lo(o)s) німецька
Lose «свиня; розпусниця» німецька
locha польська
łocha польська
locha «свиноматка, самиця дикого кабана» польська
lochać się «проявляти статевий потяг» (про свиней, диких кабанів) польська
lachaé się «тс.» польська
ло́ха «дурна жінка» російська
lacha «бідна жінка» словацька
l'acha «легковажна жінка» словацька
ло́хати «прагнути; відчувати голод, спрагу» українська
ло́хатися українська
lachna «товста жінка; безсоромниця» чеська
lochna чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України