ЛОТРІВСТВО — ЕТИМОЛОГІЯ

лотр «негідник, розбійник, грабіжник»

через посередництво західнослов’янських мов запозичено з німецької;
нвн. Lottеr(bubе) «ледар», свн. lot(t)er «легковажний, шахрай, негідник» двн. Iotar «пустий» споріднені з снн. lod(d)er «нероба», дангл. loddere «жебрак», нвн. liederlich «недбалий, безладний, розпусний», схв. lúsati «швендяти»;
менш обгрунтоване припущення (Malinowski Rozprawy 17, 43; Karłowicz 356; Holub–Lyer 293) про зв’язок з лат. latrō «найманий солдат; грабіжник, розбійник»;
р. [лотр] «марнотрат, ледар» (з укр. і бр.). [ло́тра] «п’яниця, гультяй», [лотры́га] «марнотрат, гультяй, ледар», [лоты́га, ло́тырь] «тс.», бр. ло́тра (чол. і жін. р.) «ледар, нероба», п. łotr «гультяй, шахрай, лиходій», ч. lotr «негідник, лиходій, розбійник», слц. lotor «розбійник, негідник, нероба», вл. заст. lotr «розбійник», схв. [лȍтар, лȍтер] «тс.; розпусник», слн. заст. lóter «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ло́тра «розпусниця»
лотрі́вство (зб.)
лотро́вський «pозбійницький, розпусний»
лотръ «лиходій, розбійник» (XVI ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́тра «ледар, нероба» (чол. і жін. р.) білоруська
lotr «розбійник» (заст.) верхньолужицька
loddere «жебрак» давньоанглійська
Iotar «пустий» давньоверхньонімецька
latrō «найманий солдат; грабіжник, розбійник» латинська
Lottеr(bubе) «ледар» нововерхньонімецька
liederlich «недбалий, безладний, розпусний» нововерхньонімецька
łotr «гультяй, шахрай, лиходій» польська
лотры́га «марнотрат, гультяй, ледар» російська
лоты́га російська
ло́тырь «тс.» російська
ло́тра російська
lúsati «швендяти» сербохорватська
лȍтар сербохорватська
лȍтер «тс.; розпусник» сербохорватська
lot(t)er «легковажний, шахрай, негідник» середньоверхньнімецька
lod(d)er «нероба» середньонижньонімецька
lotor «розбійник, негідник, нероба» словацька
lóter «тс.» (заст.) словенська
lotr «негідник, лиходій, розбійник» чеська
лотр «марнотрат, ледар»«п’яниця, гультяй»укр. і бр.). [ло́тра] ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України