ЛОТРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
лотр «негідник, розбійник, грабіжник»
через посередництво західнослов’янських мов запозичено з німецької;
нвн. Lottеr(bubе) «ледар», свн. lot(t)er «легковажний, шахрай, негідник» двн. Iotar «пустий» споріднені з снн. lod(d)er «нероба», дангл. loddere «жебрак», нвн. liederlich «недбалий, безладний, розпусний», схв. lúsati «швендяти»;
менш обгрунтоване припущення (Malinowski Rozprawy 17, 43; Karłowicz 356; Holub–Lyer 293) про зв’язок з лат. latrō «найманий солдат; грабіжник, розбійник»;
р. [лотр] «марнотрат, ледар» (з укр. і бр.). [ло́тра] «п’яниця, гультяй», [лотры́га] «марнотрат, гультяй, ледар», [лоты́га, ло́тырь] «тс.», бр. ло́тра (чол. і жін. р.) «ледар, нероба», п. łotr «гультяй, шахрай, лиходій», ч. lotr «негідник, лиходій, розбійник», слц. lotor «розбійник, негідник, нероба», вл. заст. lotr «розбійник», схв. [лȍтар, лȍтер] «тс.; розпусник», слн. заст. lóter «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ло́тра
«розпусниця»
лотрі́вство
(зб.)
лотро́вський
«pозбійницький, розпусний»
лотръ
«лиходій, розбійник»
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ло́тра «ледар, нероба» (чол. і жін. р.) | білоруська |
lotr «розбійник» (заст.) | верхньолужицька |
loddere «жебрак» | давньоанглійська |
Iotar «пустий» | давньоверхньонімецька |
latrō «найманий солдат; грабіжник, розбійник» | латинська |
Lottеr(bubе) «ледар» | нововерхньонімецька |
liederlich «недбалий, безладний, розпусний» | нововерхньонімецька |
łotr «гультяй, шахрай, лиходій» | польська |
лотры́га «марнотрат, гультяй, ледар» | російська |
лоты́га | російська |
ло́тырь «тс.» | російська |
ло́тра | російська |
lúsati «швендяти» | сербохорватська |
лȍтар | сербохорватська |
лȍтер «тс.; розпусник» | сербохорватська |
lot(t)er «легковажний, шахрай, негідник» | середньоверхньнімецька |
lod(d)er «нероба» | середньонижньонімецька |
lotor «розбійник, негідник, нероба» | словацька |
lóter «тс.» (заст.) | словенська |
lotr «негідник, лиходій, розбійник» | чеська |
лотр «марнотрат, ледар»«п’яниця, гультяй» (з укр. і бр.). [ло́тра] | ? |
ле́дар
очевидно, результат видозміни форми [ло́да́р] «ледар» під впливом слів леда́що, леда́чий;
припускалася також контамінація слів лотр і [леда́й] «ледащо, ледар », [леда́ка] «тс.» (Москаленко УІЛ 40; Преобр. І 463);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ледаркува́тий
«ледаченький»
леда́рний
«лінивий»
ле́дарство
ле́дарь
«ледарі, нероби»
(зб.)
ледарюва́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ло́да́р «ледар» | українська |
леда́що | українська |
леда́чий | українська |
лотр «ледащо, ледар » | українська |
леда́ка «тс.» | українська |
леда́й | українська |
ло́да́p «ледар; бродяга»
не зовсім ясне;
для російських і болгарського слів припускається запозичення з німецької мови, пор. снн. нн. lodder, loder (Фасмер II 510; БЕP III 453);
укр. [ло́дар] розглядається також, як результат контамінації лотр i леда́чий, перехідною формою між якими є ле́дар (Преобр. І 463);
р. ло́дырь «ледар», [ло́дарь, ло́дирь, лодорь], болг. [ло́дар];
Фонетичні та словотвірні варіанти
лода́рство
«бродяжництво»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ло́дар | болгарська |
lodder | нижньонімецька |
loder | нижньонімецька |
ло́дырь «ледар» | російська |
ло́дарь | російська |
ло́дирь | російська |
лодорь | російська |
lodder | середньонижньонімецька |
loder | середньонижньонімецька |
ло́дар | українська |
лотр | українська |
леда́чий | українська |
ле́дар | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України