ЛОТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

лот «прилад для вимірювання глибини моря, ріки»

запозичення з голландської мови;
гол. lood, як і нвп. Lot, свн. lôt «тс.», вважається запозиченням з кельтських мов;
р. бр. болг. лот, п. lot;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лот білоруська
лот болгарська
lood голландська
Lot нововерхньонімецька
lot польська
лот російська
lôt «тс.» середньоверхньнімецька

лот «неметрична одиниця маси (ваги)» (заст.)

запозичення з німецької мови;
нім. Lot «грузило, лот; міра ваги» походить від свн. lot «свинець; сплав для паяння; міра ваги, відлита з свинцю», яке зводиться до пгерм. lauda «свинець для паяння», очевидно, кельтського походження;
р. бр. болг. діал. лот, ч. lot, слц. нл. слн. заст. lót, вл. lut, схв. ст. lȍt «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лот білоруська
лот (діал.) болгарська
lut верхньолужицька
lót нижньолужицька
Lot «грузило, лот; міра ваги» німецька
lauda «свинець для паяння» прагерманська
лот російська
lȍt «тс.» (ст.) сербохорватська
lot «свинець; сплав для паяння; міра ваги, відлита з свинцю» середньоверхньнімецька
lót словацька
lót (заст.) словенська
lot чеська

лот «лядвенець рогатий, Lotus corniculatus L.» (бот.)

результат видозміни латинської наукової назви рослини lotus, яка походить від античної назви ряду рослин, зокрема, одного з видів роду лядвенець – Lotus messanensis (Melilotus messanensis);
р. [лот, лотия] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

льотія «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lotus латинська
Lotus messanensis латинська
Melilotus messanensis латинська
лот російська
лотия «тс.» російська

лото́ (вид гри)

запозичено з італійської мови, можливо, через посередництво французької (фр. loto) i російської;
іт. lotto, як і фр. lot «жереб», походить від франк. *hlot (гот. hlauts) «жереб, успадкування», спорідненого з дісл. hlautr «жереб; частина; жертва», hlaut «кров жертви», шв. lott «частка землі», дат. lod «жереб; доля», двн. hlōӡ, lōz, свн. lōӡ, нвн. Los «тс.», далі з лит. kliū́ti «зачепитися», псл. *ključь, укр. ключ;
р. лото́, бр. лато́, п. lotto, ч. слц. вл. loto, болг. ло́то, схв. лȍто, слн. lóto;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лато́ білоруська
ло́то болгарська
loto верхньолужицька
hlauts готська
hlōӡ давньоверхньонімецька
lōz давньоверхньонімецька
hlautr «жереб; частина; жертва» давньоісландська
hlaut «кров жертви» давньоісландська
lod «жереб; доля» датська
lotto італійська
kliū́ti «зачепитися» литовська
Los «тс.» нововерхньонімецька
lotto польська
*ključь праслов’янська
лото́ російська
лȍто сербохорватська
lōӡ середньоверхньнімецька
loto словацька
lóto словенська
ключ українська
*hlot «жереб, успадкування» (гот. hlauts) франкська
loto французька
lot «жереб» французька
loto чеська
lott «частка землі» шведська

лоті́к «жолоб для стікання води, для зсипання чого-небудь»

непереконливі зіставлення (Brückner 307, 312) з п. łatwy «легкий», łata «латка», łata «посуд»;
припускався зв’язок з свн. lode «брусок, дошка, коробка», двн. latta «планка», свн. latte, нвн. Latte «тс.», ірл. slat «жердина» (Bern. I 735; Uhlenbeck 258; РВrВ 22, 196);
псл. сх. [lotokъ] «жолоб, ринва; заглибина в землі»;
споріднене з лит. latãkas «калюжа; жолоб; канал; струмок; ринва; жолобок для стікання березового соку; корито для збіжжя», lekẽtas (‹ letekas) «жолобок, по якому стікає березовий сік», лтс. lataka (lataga) «ринва» (висловлювалось, однак, припущення, що в балтійських мовах ці слова запозичені з білоруської (Bern. І 735; Fraenkel 342–343);
дальші етимологічні зв’язки непевні;
зіставляється з двн. letto «глина», нвн. Letten «тс.», корн. lad «рідина; протікати», сірл. lathach «мул, багно», лат. latex «рідина» (Brugmann Grundriss II l 511; Трубачев Рем. терминол. 218– 221), з ономастикою балтійською і слов’янською, особливо гідронімами, зокрема, п. Łot (озеро), Łota (річка і село), Łotwa (річка і озеро), лит. Lãtažeris (озеро), лтс. Lata;
р. лото́к «відкритий прилавок; дошка для перенесення товарів; корито для подачі води у млині; совок для пересипання; [посудина для тіста; дошка для тіста, розрізання м’яса; ринва]», бр. лато́к «ящик для товарів; [корито]», [ло́так] «жолоб для стікання води з даху; дерев’яна трубка для збирання соку з дерева», [лото́к] «велика бочка або корито для зсипання збіжжя», [лато́ка] «котловина, впадина; (ст.) канавка, жолоб», п. łotok «корито з дощок, по якому вода тече на млинове колесо; канал для стікання води» (з укр. або бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

лато́чок «дерев’яна трубка, по якій борошно йде з-під жорна»
лот «лоток на водяному млині»
ло́тка «жолоб; лопата; ринва»
лото́к «жолоб; відкритий прилавок або переносний столик, ящик для торгівлі на вулиці (з р.); дошка (або металева посудина) з бортами для розкладання чого-небудь (з р.
лото́ки́ «канали на водяному млині; [пристрій для стоку води Ва; місце, де збігається вода двох річок, створюючи велику течію Ва]»
лото́чина «русло ріки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лато́к «ящик для товарів; [корито]» білоруська
ло́так «жолоб для стікання води з даху; дерев’яна трубка для збирання соку з дерева» білоруська
лото́к «велика бочка або корито для зсипання збіжжя» білоруська
лато́ка «котловина, впадина; (ст.) канавка, жолоб» білоруська
latta «планка» давньоверхньонімецька
letto «глина» давньоверхньонімецька
slat «жердина» ірландська
lad «рідина; протікати» корнська
latex «рідина» латинська
lataka «ринва» (lataga)(висловлювалось, однак, припущення, що в балтійських мовах ці слова запозичені з білоруської (Bern. І 735; Fraenkel 342--343) латиська
lataga латиська
lataga латиська
Lata латиська
latãkas «калюжа; жолоб; канал; струмок; ринва; жолобок для стікання березового соку; корито для збіжжя» литовська
letekas «жолобок, по якому стікає березовий сік» литовська
letekas литовська
letekas литовська
Lãtažeris (озеро) литовська
Latte «тс.» нововерхньонімецька
Letten «тс.» нововерхньонімецька
łatwy «легкий» польська
łata «латка» польська
łata «посуд» польська
Łot (озеро) польська
Łota (річка і село) польська
Łotwa (річка і озеро) польська
łotok «корито з дощок, по якому вода тече на млинове колесо; канал для стікання води»укр. або бр.) польська
lotokъ «жолоб, ринва; заглибина в землі» праслов’янська
lotokъ «жолоб, ринва; заглибина в землі» (сх.) праслов’янська
лото́к «відкритий прилавок; дошка для перенесення товарів; корито для подачі води у млині; совок для пересипання; [посудина для тіста; дошка для тіста, розрізання м’яса; ринва]» російська
lode «брусок, дошка, коробка» середньоверхньнімецька
latte середньоверхньнімецька
lathach «мул, багно» середньоірландська

лут «лот, давня одиниця ваги, 1/32 частина фунта»

запозичення з польської мови;
п. заст. łut, ст. łot, lót, як і укр. р. бр. болг. діал. лот, ч. lot, слц., нл. lót, вл. lut, схв. ст. lȍt, слн. заст. lót «тс.», походить від свн. lōt «свинець; сплав для паяння; міра ваги, відлита з свинцю»;
бр. [лут] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лот білоруська
лут «тс.» білоруська
лот (діал) болгарська
lut верхньолужицька
lót нижньолужицька
łut (заст.) польська
łot (ст.) польська
lót (ст.) польська
лот російська
lȍt (ст.) сербохорватська
lōt «свинець; сплав для паяння; міра ваги, відлита з свинцю» середньоверхньнімецька
lót словацька
lót «тс.» (заст.) словенська
лот українська
lot чеська

льо́тка «куля малого калібру»

запозичення з польської мови;
п. lotka «найгрубіший дріб» походить від нім. Loth «шматок олова як снаряд (куля)», до якого зводиться також укр. лот;
семантика слова зазнала вторинного впливу дієслова леті́ти;
р. [лётка] «дріб»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Loth «шматок олова як снаряд (куля)» німецька
lotka «найгрубіший дріб» польська
лётка «дріб» російська
лот українська
леті́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України