ЛОСЯЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
лось «Сervus alces, Alces alces» (зоол.)
псл. *olsь «лось» ( ‹ іє. [*оl-k ̑-is]), пов’язане з *еl-еn-ь «олень», *ol-n-i «лань»;
споріднене з дісл. elgr «лось», шв. älg, двн. ëlho, ëlaho, нвн. Elch, дангл. eolh, лат. alcēs, гр. ἄλκη «тс.», далі з дінд. ŕ̥śyaḥ «самець антилопи», памір. rus «кам’яний баран»;
необгрунтовано зіставлялося з лоша́к (Holub–Lyer 293);
р. бр. др. лось, п. łoś, ч. слц. los, вл. łós, нл. łoś, болг. лос (з р.), м. лос, схв. лȍс, слн. lós;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лосеня́
лоси́на
лоси́ний
лоси́ця
лосу́нь
«лось»
лосьо́вий
лосьо́вки
«лосячі черевики»
ло́сячий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лось | білоруська |
лос (з р.) | болгарська |
łós | верхньолужицька |
ἄλκη «тс.» | грецька |
eolh | давньоанглійська |
ëlho | давньоверхньонімецька |
ëlaho | давньоверхньонімецька |
ŕ̥śyaḥ «самець антилопи» | давньоіндійська |
elgr «лось» | давньоісландська |
лось | давньоруська |
*оl-k ̑-is | індоєвропейська |
alcēs | латинська |
лос | македонська |
łoś | нижньолужицька |
Elch | нововерхньонімецька |
łoś | польська |
*olsь «лось» ( ‹ іє. [*оІ-$k-is]) | праслов’янська |
*еl-еn-ь «олень» | праслов’янська |
*ol-n-i «лань» | праслов’янська |
лось | російська |
лȍс | сербохорватська |
los | словацька |
lós | словенська |
лоша́к | українська |
los | чеська |
älg | шведська |
rus «кам’яний баран» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України