ЛОСЯЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
лось «Сervus alces, Alces alces» (зоол.)
псл. *olsь «лось» ( ‹ іє. [*оl-k ̑-is]), пов’язане з *еl-еn-ь «олень», *ol-n-i «лань»;
споріднене з дісл. elgr «лось», шв. älg, двн. ëlho, ëlaho, нвн. Elch, дангл. eolh, лат. alcēs, гр. ἄλκη «тс.», далі з дінд. ŕ̥śyaḥ «самець антилопи», памір. rus «кам’яний баран»;
необгрунтовано зіставлялося з лоша́к (Holub–Lyer 293);
р. бр. др. лось, п. łoś, ч. слц. los, вл. łós, нл. łoś, болг. лос (з р.), м. лос, схв. лȍс, слн. lós;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лосеня́
лоси́на
лоси́ний
лоси́ця
лосу́нь
«лось»
лосьо́вий
лосьо́вки
«лосячі черевики»
ло́сячий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лось | білоруська |
| лос (з р.) | болгарська |
| łós | верхньолужицька |
| ἄλκη «тс.» | грецька |
| eolh | давньоанглійська |
| ëlho | давньоверхньонімецька |
| ëlaho | давньоверхньонімецька |
| ŕ̥śyaḥ «самець антилопи» | давньоіндійська |
| elgr «лось» | давньоісландська |
| лось | давньоруська |
| *оl-k ̑-is | індоєвропейська |
| alcēs | латинська |
| лос | македонська |
| łoś | нижньолужицька |
| Elch | нововерхньонімецька |
| łoś | польська |
| *olsь «лось» ( ‹ іє. [*оІ-$k-is]) | праслов’янська |
| *еl-еn-ь «олень» | праслов’янська |
| *ol-n-i «лань» | праслов’янська |
| лось | російська |
| лȍс | сербохорватська |
| los | словацька |
| lós | словенська |
| лоша́к | українська |
| los | чеська |
| älg | шведська |
| rus «кам’яний баран» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України