ЛОСЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

лось «Сervus alces, Alces alces» (зоол.)

необгрунтовано зіставлялося з лоша́к (Holub–Lyer 293);
споріднене з дісл. elgr «лось», шв. älg, двн. ëlho, ëlaho, нвн. Elch, дангл. eolh, лат. alcēs, гр. ἄλκη «тс.», далі з дінд. ŕ̥śyaḥ «самець антилопи», памір. rus «кам’яний баран»;
псл. *olsь «лось» ( ‹ іє. [*оl-k ̑-is]), пов’язане з *еl-еn-ь «олень», *ol-n-i «лань»;
р. бр. др. лось, п. łoś, ч. слц. los, вл. łós, нл. łoś, болг. лоср.), м. лос, схв. лȍс, слн. lós;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лосеня́
лоси́на
лоси́ний
лоси́ця
лосу́нь «лось»
лосьо́вий
лосьо́вки «лосячі черевики»
ло́сячий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лось білоруська
лоср.) болгарська
łós верхньолужицька
ἄλκη «тс.» грецька
eolh давньоанглійська
ëlho давньоверхньонімецька
ëlaho давньоверхньонімецька
ŕ̥śyaḥ «самець антилопи» давньоіндійська
elgr «лось» давньоісландська
лось давньоруська
*оl-k ̑-is індоєвропейська
alcēs латинська
лос македонська
łoś нижньолужицька
Elch нововерхньонімецька
łoś польська
*olsь «лось» ( ‹ іє. [*оІ-$k-is]) праслов’янська
*еl-еn-ь «олень» праслов’янська
*ol-n-i «лань» праслов’янська
лось російська
лȍс сербохорватська
los словацька
lós словенська
лоша́к українська
los чеська
älg шведська
rus «кам’яний баран» ?

лань «тварина родини оленів, Cervus dama L.» (зоол.)

псл. *ōlnī;
споріднене з прус. alne «лань», лит. álnė, élnė «тс.», лтс. alnis «лось», кімр. elain «лань», дірл. elit «сарна», вірм. ełn «лань», гр. ἔλαφος «олень», έλλός «оленя»;
іє. *elǝnī, звідки також укр. лось і о́лень;
р. бр. лань, др. лания, ланья, п. łania, ст. łani, ч. laň, laně, ст. lani, слц. laň, вл. łanjo «олень», болг. лан «лань», схв. лȁне «молода сарна, Rupicapra; козуля, Capreolus; оленя», слн. [lȃnjec] «лань», стсл. алънии, лани, ланига «тс.», лань «сарна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ла́ня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лань білоруська
лан «лань» болгарська
łanjo «олень» верхньолужицька
ełn «лань» вірменська
ἔλαφος «олень» грецька
έλλός «оленя» грецька
elit «сарна» давньоірландська
лания давньоруська
ланья давньоруська
*elǝnī індоєвропейська
elain «лань» кімрська
alnis «лось» латиська
álnė литовська
élnė «тс.» литовська
łania польська
łani (ст.) польська
*ōlnī праслов’янська
alne «лань» прусська
лань російська
лȁне «молода сарна, Rupicapra; козуля, Capreolus; оленя» сербохорватська
laň словацька
lȃnjec «лань» словенська
алънии старослов’янська
лани старослов’янська
ланига «тс.» старослов’янська
лось українська
о́лень українська
лань «сарна» українська
laň чеська
laně чеська
lani (ст.) чеська

лосу́ня «гриб колчак лускатий, Hydnum imbricatum L.» (бот.)

пор. іншу назву колчака [олени́ця] та відповідні його назви в інших мовах: ч. lošak, схв. сṕњача (від сṕна «сарна»), слн. jelenova bodičnica, rjava srna, rjava srnica, нім. Hirschschwamm (букв. «оленячий гриб»), Hirschzunge (букв. «оленячий язик»);
очевидно, пов’язане з лось;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лосун «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Hirschschwamm (букв. «оленячий гриб») німецька
Hirschzunge (букв. «оленячий язик») німецька
сṕњача (під сṕна «сарна») сербохорватська
сṕна сербохорватська
jelenova bodičnica словенська
rjava srna словенська
java srnica словенська
олени́ця українська
лось українська
lošak чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України