ЛОСОСЕВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. lososь;

споріднене з лит. lašišà, lašaša, lãšis, лтс. lasis, прус. lasasso, двн. lahs, нвн. Lachs, дангл. leax, дісл. англ. шв. lax «тс.», тох. В laks «риба», вірм. losdi «лосось; таймень», що зводяться до іє. *lаk ̑s-, *lak ̑sos «тс.»;

припускалась можливість генетичного зв’язку з дінд. lakṣá «100 000» (з первинним значенням «незліченна кількість риби»);

іє. *lak ̑sos пов’язувалося з *lаk ̑- «кропити», до якого зводяться лит. lãšas «крапля», лтс. làse, lãse «крапля; пляма іншого забарвлення», lãsaîns «покроплений, плямистий» на підставі того, що всі лососеві плямисті;

пов’язувалося також з іє. *lek-/lak- «стрибати» (за аналогією до лат. salmo «лосось» від salīre «стрибати» (Fick І 531);

висловлювалась думка про праєвропейське походження слова (Machek ESJČ 340; Holub–Lyer 293);

р. лосо́сь, бр. ласо́сь, п. łosoś, ч. слц. losos, вл. нл. łosos, схв. лȍcoc, слн. lósos;

нвн. Lachs «тс.» (свн. двн. lahs) споріднене з дангл. Іеах, англ. дісл. шв. lax, ісл. дат. laks, лит. lãšis, лтс. lasis, прус. lasasso, укр. ло́со́сь;

запозичення з нововерхньонімецької мови;

схв. лакс «лосось, форель»;

очевидно, запозичення з російської мови, р. [лох] «лосось; струмкова форель, Salmo trutta L.; таймень, Hucho taimen Pallas; схудлий лосось після нересту», [лохови́на] «погане м’ясо сьомги; м’ясо лоха», [облохови́ться] «перетворитися з лосося в лоха» не має єдиної етимології;

більшістю дослідників вважається пов’язаним чергуванням приголосних x і с з лосо́сь, подібно до р. жах – ужас, селех – селезень (Преобр. І 470–471; Bern. І 734; Brückner 312; Matzenauer LF 9, 214);

припускається також походження від спільної індоєвропейської назви риби *lak’s з іншим розширювачем: *lak’s-o-, пор. *lak ̑s-o-k ̑- › лосо́сь (Sławski V 212–213);

висловлювалась думка про запозичення слова: фін. карел, олон. lohi «лосось», ест. lõhi від лит. lõšis «тс.» (Vasmer ZfSlPh 3, 86);