ЛОСКОТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
лоскота́ти
не зовсім ясне;
здебільшого пов’язується з ла́ска, ласка́ти;
зіставлялося також (Brückner 307, 309) із звуконаслідувальними словами п. łosk-, łesk- (пор. укр. [ло́скати]) па позначення різних шумів;
р. [ласкота́ть, лоскота́ть], бр. [ласката́ць, ло́скат], п. łaskotać, łoskotać, łaskotki, вл. łaskotać, łoskotać, łoskot, нл. łaskośiś;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лocкoту́xa
«тс.»
ла́скоти
«лоскоти»
лескотати
лискота́ти
ліскотати
«тс.»
ло́скіт
лоскітли́вий
ло́скітний
лоскови́тий
«який боїться лоскоту»
ло́скот
«лоскіт»
лоскота́рка
«русалка, яка замучує лоскотом людей»
лоскота́ти
«лоскотати»
ло́скоти
лоскоти́ти
лоскотли́вий
ло́скотний
лоско́тниця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ласката́ць | білоруська |
| ло́скат | білоруська |
| łaskotać | верхньолужицька |
| łoskotać | верхньолужицька |
| łoskot | верхньолужицька |
| łaskośiś | нижньолужицька |
| łosk- | польська |
| łesk- (пор. укр. [ло́скати]) | польська |
| łaskotać | польська |
| łoskotać | польська |
| łaskotki | польська |
| ласкота́ть | російська |
| ла́ска | українська |
| ласка́ти | українська |
| ло́скати | українська |
| лоскота́ть | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України