ЛОСКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ло́скати «хлопати, ляскати»
псл. loskati «ляскати» звуконаслідувального походження, паралельне до leskati «лящати»;
споріднене з лит. laskúoti «весело співати; базікати», lazgúoti «весело базікати»;
пов’язувалось також з lopotati (*lopskati › loskati, Machek ESJČ 340), з гр. λάσκω «звучу, тріщу, кричу, говорю» (Matzenauer LF 9, 216), лат. loquor «говорю» (Преобр. І 497);
р. [ло́скать] «хлопати, ляскати батогом, бити чимось плоским по воді», бр. [ло́скат] «шум, стук», п. łoskot «тріск, грім», łoskotać «шуміти, тріщати», ч. [loskatі] «ляскати», схв. іст. лоскот «гул», слн. [lȇskati] «хлюпати; тріщати; бовтати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лоск
«тріск»
лоска́ч
«завдаток (про який домовляються, хлопаючи один одного по руці)»
ло́скіт
«шум, тріск; луна, відгомін МСБГ»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ло́скат «шум, стук» | білоруська |
| λάσκω «звучу, тріщу, кричу, говорю» | грецька |
| loquor «говорю» | латинська |
| laskúoti «весело співати; базікати» | литовська |
| lazgúoti «весело базікати» | литовська |
| łoskot «тріск, грім»«шуміти, тріщати» | польська |
| łoskotać «тріск, грім»«шуміти, тріщати» | польська |
| loskati «ляскати» | праслов’янська |
| lopotati | праслов’янська |
| *lopskati | праслов’янська |
| loskati | праслов’янська |
| ло́скать «хлопати, ляскати батогом, бити чимось плоским по воді» | російська |
| лоскот «гул» (іст.) | сербохорватська |
| lȇskati «хлюпати; тріщати; бовтати» | словенська |
| loskatі «ляскати» | чеська |
| leskati «лящати» | ? |
ласки́р «густера, Blicca bjoerkna L.; плітка, Rutilus rutilus L. Дз» (іхт.)
очевидно, результат видозміни назв [плоскир, плоскиря, плоскирка] «тс.» під впливом основи дієслова [ло́скати] «ляскати» ([ло́скіт] «шум, тріск») з огляду на те, що під час нересту густера вискакує з води і вчиняє шум;
менш переконливе пов’язання (Фасмер II 462) з р. [лы́ска́рь] «лопата» (за будовою носа густери) або безпосереднє виведення (Leder 87 – 88) від р. [ло́скать] «ляскати»;
р. [ласки́рь] «густера; лящ, Abramis brama L.», [ласкиря́] «густера», [лискирка], бр. [ласки́р, ласкірка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ласка́р
«йорж, Acerina cernua L. »
ласкера
«густера»
ласки́ра
ласки́рка
«густера; плітка»
ласку́рка
«густера»
лоски́р
лоски́рка
лоски́ря
луски́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ласки́р | білоруська |
| ласкірка «тс.» | білоруська |
| лы́ска́рь «лопата» (за будовою носа густери)(Leder 87 -- 88) | російська |
| ло́скать «ляскати» | російська |
| ласки́рь «густера; лящ, Abramis brama L.» | російська |
| ласкиря́ «густера» | російська |
| лискирка | російська |
| плоскир «тс.» | українська |
| плоскиря «тс.» | українська |
| плоскирка «тс.» | українська |
| ло́скати «ляскати» ([ло́скіт] «шум, тріск») | українська |
| ло́скіт | українська |
| ло́скіт | українська |
лоскота́ти
зіставлялося також (Brückner 307, 309) із звуконаслідувальними словами п. łosk-, łesk- (пор. укр. [ло́скати]) па позначення різних шумів;
здебільшого пов’язується з ла́ска, ласка́ти;
не зовсім ясне;
р. [ласкота́ть, лоскота́ть], бр. [ласката́ць, ло́скат], п. łaskotać, łoskotać, łaskotki, вл. łaskotać, łoskotać, łoskot, нл. łaskośiś;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лocкoту́xa
«тс.»
ла́скоти
«лоскоти»
лескотати
лискота́ти
ліскотати
«тс.»
ло́скіт
лоскітли́вий
ло́скітний
лоскови́тий
«який боїться лоскоту»
ло́скот
«лоскіт»
лоскота́рка
«русалка, яка замучує лоскотом людей»
лоскота́ти
«лоскотати»
ло́скоти
лоскоти́ти
лоскотли́вий
ло́скотний
лоско́тниця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ласката́ць | білоруська |
| ло́скат | білоруська |
| łaskotać | верхньолужицька |
| łoskotać | верхньолужицька |
| łoskot | верхньолужицька |
| łaskośiś | нижньолужицька |
| łosk- | польська |
| łesk- (пор. укр. [ло́скати]) | польська |
| łaskotać | польська |
| łoskotać | польська |
| łaskotki | польська |
| ласкота́ть | російська |
| ло́скати | українська |
| ла́ска | українська |
| ласка́ти | українська |
| лоскота́ть | українська |
хльо́стати «бити, ударяти по кому-, чому-небудь чимсь гнучким»
звуконаслідувальне утворення, пов’язане з вигуком *хльост, що імітує ляск лозини;
паралельне до ло́скати, ля́скати;
р. хлёсткий, п. chłostać, chlastać, ч. chlostati, chlostiti, слц. chlostat’, вл. khłostać «розмахувати», нл. сhłostaś «сікти різкою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хло́снути
хлоста́ти
хльос
«тс.»
хльо́скати
хльост
«ляск, лупка»
хльо́стки́й
хльость
«ляск»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| khłostać «розмахувати» | верхньолужицька |
| сhłostaś «сікти різкою» | нижньолужицька |
| chłostać | польська |
| chlastać | польська |
| хлёсткий | російська |
| chlostat' | словацька |
| chlostati | чеська |
| chlostiti | чеська |
| *хльост | ? |
| ло́скати | ? |
| ля́скати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України