ЛОПНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ло́пати «тріскатися; [стукати, хлопати]»
псл. lopati «тріскатися, розламуватися», звуконаслідувальне утворення, в основі якого лежить вигук lоръ, пов’язане чергуванням голосних з lepetь «лепет», lapati «лапати»;
паралельне до xlopati «хлопати»;
вважається спорідненим з лит. lapóti «іти; брести», lapúoti «хлопати крилами; чалапати»;
р. ло́паться «тріскатися», ло́пнуть, бр. ло́паць «тріскатися; рватися; хлопати крилами», ло́пацца «тріскатися, розламуватися», п. [łopać] «ударяти, стукати», слц. lopnut’ «ударити», болг. [лопам] «б’ю, ударяю з тріском, стукаю», м. лопа «стукає», слн. lópati «ударяти чимось плоским; тріскатися», lôpniti «ударити; впасти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лоп
«хлоп; [лап, хвать]»
(виг.)
ло́панець
«батавська сльоза (швидко охолоджена крапля розплавленого скла)»
ло́патися
ло́пкавка
«місце розриву полотна коси»
ло́пкання
«хлопання»
ло́пкати
«хлопати (крилами)»
(у сполученні [л. крильми])
ло́пнути
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ло́паць «тріскатися; рватися; хлопати крилами» | білоруська |
| ло́пацца «тріскатися, розламуватися» | білоруська |
| лопам «б’ю, ударяю з тріском, стукаю» | болгарська |
| lapóti «іти; брести» | литовська |
| lapúoti «хлопати крилами; чалапати» | литовська |
| лопа «стукає» | македонська |
| łopać «ударяти, стукати» | польська |
| lopati «тріскатися, розламуватися» | праслов’янська |
| lepetъ «лепет» | праслов’янська |
| lapati «лапати» | праслов’янська |
| lоръ | праслов’янська |
| lоръ | праслов’янська |
| lоръ | праслов’янська |
| xlopati «хлопати» | праслов’янська |
| ло́паться «тріскатися» | російська |
| ло́пнуть | російська |
| lopnut' «ударити» | словацька |
| lópati «ударяти чимось плоским; тріскатися»«ударити; впасти» | словенська |
| lôpniti «ударяти чимось плоским; тріскатися»«ударити; впасти» | словенська |
цо́пнути «стукнути, луснути»
звуконаслідувальне утворення, подібне до ло́пнути, хло́пнути тощо;
р. цоп (вигук на позначення швидкої дії), цо́пать «хапати; бити, вдаряти», бр. цо́пнуць «швидко хапнути руками, зубами, кігтями», болг. цоп «гуп (у воду)», цо́пам «чалапаю»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цо́пнуць «швидко хапнути руками, зубами, кігтями» | білоруська |
| цоп «гуп (у воду)» | болгарська |
| цо́пать «хапати; бити, вдаряти» | українська |
| цо́пам «чалапаю» | українська |
| ло́пнути | ? |
| хло́пнути | ? |
| цоп (вигук на позначення швидкої дії) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України