ЛОПАТИСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
лопа́та
псл. lopata «лопата», очевидно, субстантивований прикметник із суфіксом -at-, похідний від *lоръ «широкий лист», що зводиться до іє. *lē˘р-/lō˘р-/lәр- «щось широке, плоске»;
найближчими відповідниками є лит. lópeta (lopetà) «лопата, заступ; частина плуга, леміш; (анат.) лопатка», лтс. lâpsta «лопата, заступ; (анат.) лопатка», lāpusta «лопата», прус. lopto (‹ *lāptā);
припускається спорідненість з ірл. lue ( ‹ *lopet-) «кермо (рульове колесо)», lúi (‹*lоpui̯o) «тс.», далі з двн. laffa «долоня, лопать, весло», дфриз. lappe «лопата»;
малопереконлива думка (Machek ESJČ 339; Holub–Lyer 293) про походження слов’янських і балтійських слів з балтосл. *lāpeta, нібито спорідненого з засвідченим у глосах лат. paleta (pāla) «заступ, лопата, мотика», і про можливість метатези p – l › l– p;
слов’янські слова виявляють схожість з фін. lapio «лопата», lapia, карел. labia, вепс. labid, ест. labidas «тс.», нен. labea (lābe’) «весло»;
р. болг. лопа́та, бр. лапа́та, др. лопата, п. вл. нл. łopata, ч. слц. lopata, полаб. lüpotə, м. лопата, схв. лòпата, слн. lopáta, стсл. лопата;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ло́пас
«нижня частина весла»
лопате́вий
«який має лопаті»
ло́патень
«лопать; широке свердло; [великий широкий зуб]»
лопа́тє
«лопатки в колесі водяного млина»
(зб.)
лопати́лно
«ручка лопати»
лопа́тина
«заглиблення у грунті; річна затока»
лопа́тистий
«схожий на лопату»
лопа́тити
лопа́тка
«маленька лопата; плоска частина гребних і повітряних гвинтів, коліс, весел; [широкий крайній щабель у драбині; щабель у бороні; мантачка Ж; (стол.) шип О]»
лопаткува́ти
«точити косу мантачкою (лопаткою)»
лопаткува́тий
«який має форму лопати»
лопа́тник
«робітник з лопатою»
ло́пать
«широкий плоский кінець»
надлопа́тковий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *lāpeta | балтослов’янська |
| лапа́та | білоруська |
| лопа́та | болгарська |
| labid | вепська |
| łopata | верхньолужицька |
| laffa «долоня, лопать, весло» | давньоверхньонімецька |
| лопата | давньоруська |
| lappe «лопата» | давньофризька |
| labidas «тс.» | естонська |
| *lē˘р-/lō˘р-/lәр- «щось широке, плоске» | індоєвропейська |
| lue «кермо (рульове колесо)» ( ‹ *lopet-) | ірландська |
| *lopet- | ірландська |
| lúi | ірландська |
| *lоpui̯o | ірландська |
| *lopet- | ірландська |
| lúi | ірландська |
| *lоpui̯o | ірландська |
| *lopet- | ірландська |
| lúi | ірландська |
| *lоpui̯o | ірландська |
| labia | карельська |
| paleta «заступ, лопата, мотика» (pāla) | латинська |
| pāla | латинська |
| lâpsta «лопата, заступ; (анат.) лопатка» | латиська |
| lāpusta «лопата» | латиська |
| lópeta «лопата, заступ; частина плуга, леміш; (анат.) лопатка» (lopetà) | литовська |
| lopetà | литовська |
| lopetà | литовська |
| lopetà | литовська |
| lopetà | литовська |
| лопата | македонська |
| labea «весло» (lābe’) | ненецька |
| lābe' | ненецька |
| łopata | нижньолужицька |
| lüpotə | полабська |
| łopata | польська |
| lopata «лопата» | праслов’янська |
| -at- | праслов’янська |
| *lоръ «широкий лист» | праслов’янська |
| lopto (‹ *lāptā) | прусська |
| *lāptā | прусська |
| *lāptā | прусська |
| *lāptā | прусська |
| *lāptā | прусська |
| лопа́та | російська |
| лòпата | сербохорватська |
| lopata | словацька |
| lopáta | словенська |
| лопата | старослов’янська |
| lapio «лопата» | фінська |
| lapia | фінська |
| lopata | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України