ЛОПАТЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ло́патень «глечики жовті, Nuphar luteum Sm. Ж; калюжниця болотна, Caltha palustris L. Mak; латаття біле, Nymphaea alba L. Mak» (бот.)

похідні утворення від лопа́та;
назви мотивуються формою широкого листя рослин;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ло́патинь «щавель кінський, Rumex confertus Willd.»
лопа́тник «латаття біле»
ло́пать «калюжниця болотна»
лопач «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лопа́та українська

ло́патень «ковпик білий, косар, Platalea leucorodia L.» (орн.)

назва пояснюється лопатоподібною формою дзьоба птаха;
похідне утворення від лопа́та;
р. [ло́патень], болг. лопатар «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лопата́р «тс.» болгарська
лопа́та українська
ло́патень ?

лопа́та

псл. lopata «лопата», очевидно, субстантивований прикметник із суфіксом -at-, похідний від *lоръ «широкий лист», що зводиться до іє. *lē˘р-/lō˘р-/lәр- «щось широке, плоске»;
найближчими відповідниками є лит. lópeta (lopetà) «лопата, заступ; частина плуга, леміш; (анат.) лопатка», лтс. lâpsta «лопата, заступ; (анат.) лопатка», lāpusta «лопата», прус. lopto (‹ *lāptā);
припускається спорідненість з ірл. lue ( ‹ *lopet-) «кермо (рульове колесо)», lúi (‹*lоpui̯o) «тс.», далі з двн. laffa «долоня, лопать, весло», дфриз. lappe «лопата»;
малопереконлива думка (Machek ESJČ 339; Holub–Lyer 293) про походження слов’янських і балтійських слів з балтосл. *lāpeta, нібито спорідненого з засвідченим у глосах лат. paleta (pāla) «заступ, лопата, мотика», і про можливість метатези p – l › l– p;
слов’янські слова виявляють схожість з фін. lapio «лопата», lapia, карел. labia, вепс. labid, ест. labidas «тс.», нен. labea (lābe’) «весло»;
р. болг. лопа́та, бр. лапа́та, др. лопата, п. вл. нл. łopata, ч. слц. lopata, полаб. lüpotə, м. лопата, схв. лòпата, слн. lopáta, стсл. лопата;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ло́пас «нижня частина весла»
лопате́вий «який має лопаті»
ло́патень «лопать; широке свердло; [великий широкий зуб]»
лопа́тє «лопатки в колесі водяного млина» (зб.)
лопати́лно «ручка лопати»
лопа́тина «заглиблення у грунті; річна затока»
лопа́тистий «схожий на лопату»
лопа́тити
лопа́тка «маленька лопата; плоска частина гребних і повітряних гвинтів, коліс, весел; [широкий крайній щабель у драбині; щабель у бороні; мантачка Ж; (стол.) шип О]»
лопаткува́ти «точити косу мантачкою (лопаткою)»
лопаткува́тий «який має форму лопати»
лопа́тник «робітник з лопатою»
ло́пать «широкий плоский кінець»
надлопа́тковий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*lāpeta балтослов’янська
лапа́та білоруська
лопа́та болгарська
labid вепська
łopata верхньолужицька
laffa «долоня, лопать, весло» давньоверхньонімецька
лопата давньоруська
lappe «лопата» давньофризька
labidas «тс.» естонська
*lē˘р-/lō˘р-/lәр- «щось широке, плоске» індоєвропейська
lue «кермо (рульове колесо)» ( ‹ *lopet-) ірландська
*lopet- ірландська
lúi ірландська
*lоpui̯o ірландська
*lopet- ірландська
lúi ірландська
*lоpui̯o ірландська
*lopet- ірландська
lúi ірландська
*lоpui̯o ірландська
labia карельська
paleta «заступ, лопата, мотика» (pāla) латинська
pāla латинська
lâpsta «лопата, заступ; (анат.) лопатка» латиська
lāpusta «лопата» латиська
lópeta «лопата, заступ; частина плуга, леміш; (анат.) лопатка» (lopetà) литовська
lopetà литовська
lopetà литовська
lopetà литовська
lopetà литовська
лопата македонська
labea «весло» (lābe’) ненецька
lābe' ненецька
łopata нижньолужицька
lüpotə полабська
łopata польська
lopata «лопата» праслов’янська
-at- праслов’янська
*lоръ «широкий лист» праслов’янська
lopto (‹ *lāptā) прусська
*lāptā прусська
*lāptā прусська
*lāptā прусська
*lāptā прусська
лопа́та російська
лòпата сербохорватська
lopata словацька
lopáta словенська
лопата старослов’янська
lapio «лопата» фінська
lapia фінська
lopata чеська

лопа́ття «латаття біле, Nymphaea alba L.; глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Sibth. et Sm.» (бот.)

очевидно, результат контамінації лата́ття і [ло́патень] «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лата́ття «тс.» українська
ло́патень українська

лопоту́н «глечики жовті, Nuрһar luteum (L.) Sibth. et Sm.» (бот.)

результат видозміни назви [ло́патень1] «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́патень «тс.» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України