ЛОМАКА — ЕТИМОЛОГІЯ

лама́ти

псл. lomiti, ітератив lamati;
споріднене з лит. lãmyti «ламати», lamìnti «м’яти, гнути, ламати», lìmti «надломлюватися, ламатися», lúomas «частина; смуга, ділянка землі», лтс. limt «згинатися під важкою ношею», luôms «раз; улов; пласт, ряд», прус. limtwei «ламати», двн. lam (нвн. lahm) «кульгавий», luōmi «слабий, безсилий», свн. lemen «робити кульгавим», дісл. lami «кульгавий, покалічений»» можливо, також алб. lemë (lamë) «тік; олійниця»;
іє. *lem-/lom- «ламати; поламаний; м’який»;
далі зіставляється з лит. lomà «балка», лтс. lãma «улоговина», болг. лам «яма, рів» (ЭССЯ 14, 25 – 26; Būga RR І 450 – 451; Trautmann 162; Mühl. – Endz. II 438; Skok II 316);
р. лома́ть, ломи́ть, бр. лами́ць, [ломи́ць], др. ламати, ломити, п. łamać, łomić, ч. lámat, lomit, слц. lámať, lomiť, вл. łamać, lemić, нл. łamaś, łomiś, полаб. lümět, болг. ломя́, м. ломи, схв. лòмити, слн. lomíti, стсл. ломити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́лім
ви́лом
відла́мок
відло́мок
за́лім
зало́м
зало́ма «обвалений берег»
зало́ми́стий «звивистий; [стрімкий ВеУг]»
злам
злама́ч (присяги)
зла́мний
зла́мок «уламок»
злім
злом
зло́мок «уламок»
зло́мщик
лама́к «різновид плуга» (заст.)
лама́ка «бительня»
лама́льниця «тс.»
ламане́ць «шматок (хліба)»
ла́маний
ламани́на «ревматизм, ломота»
ламани́ця «терниця»
ла́манка «тс.; складна рушниця О»
ламанці́ «шулики (ламані коржі з маком)»
ла́мань «поламані предмети; сухі гілляки й дерева, що впали на землю»
ла́мар «хмиз»
лама́чка «терниця»
ламкий
ла́мня «бительня»
ламу́ха «тс.»
ламу́чий «ламкий»
лім «уламки; сушняк»
лімки́й «тс.»
лом «тс.; поламані предмети; загострений металевий стрижень»
лома́ґа «ломака»
ломаґува́тий «неотесаний; грубий»
лома́дже «сушняк, хмиз»
лома́ка
ломакува́тий «тс.»
ломанець «ламаний корж (до маку)»
лома́ти
лома́ччя
ломе́ць «ломота»«ломака»
ломиґа́ти «бити ломакою»
ломи́ти
ломі́га «тс.»
ло́між «сушняк, відпалі гілки»
ло́міт «гуркіт; ламання»
ло́мка
ло́мки «місце, де б’ють лід» (льодові)]
ломки́й
ломова́тий «ламкий, крихкий»
ломови́й
ломови́к «візник, що перевозить важкі вантажі; кінь для важких вантажів»
ломови́тий «тс.»
ломо́та
ломота́ти «ламати, сіпати» (про біль у суглобах)
ломоті́ти «тс.»
ломо́тний
ломуля́ «хмиз; ломаччя»
лому́ха «бительня»
надла́м
надло́м
напроло́м
недо́ламок
недо́ло́мок
незла́мний
незло́мний
о́бла́мок
облі́мок «нижня частина рога від його основи» (у гребінників)
обло́м
обло́мок «обвал (гори)» (гори)] Ж
перела́м
перело́м
перело́ма «змова (проти кого)»
пола́мка
поло́м
поломи́ло «незграбна людина, яка все ламає»
поло́мка
поломок «уламок»
приломи́тися «пристосуватися, приловчитися»
прило́мок «вощина, приліплена у вулику, призначеному для поселення роя»
прола́м
проло́м
проло́ми́на
розла́м
розла́мувач
ро́злім
розло́м
ула́мок
ула́мок «уламок»
уло́мний «крихкий, ламкий; кволий»
уло́мність «крихкість, ламкість»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lemë «тік; олійниця» (lamë) албанська
lamë албанська
лами́ць білоруська
ломи́ць білоруська
лам «яма, рів» болгарська
ломя́ болгарська
łamać верхньолужицька
lemić верхньолужицька
lam «кульгавий» (нвн. lahm) давньоверхньонімецька
luōmi «слабий, безсилий» давньоверхньонімецька
lami «кульгавий, покалічений» давньоісландська
ламати давньоруська
ломити давньоруська
*lem-/lom- «ламати; поламаний; м’який» індоєвропейська
limt «згинатися під важкою ношею» латиська
luôms «раз; улов; пласт, ряд» латиська
lãma «улоговина» латиська
lãmyti «ламати» литовська
lamìnti «м’яти, гнути, ламати» литовська
lìmti «надломлюватися, ламатися» литовська
lúomas «частина; смуга, ділянка землі» литовська
lomà «балка» литовська
ломи македонська
łamaś нижньолужицька
łomiś нижньолужицька
lahm нововерхньонімецька
lahm нововерхньонімецька
lahm нововерхньонімецька
lümět полабська
łamać польська
łomić польська
lomiti праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
lamati праслов’янська
limtwei «ламати» прусська
лома́ть російська
ломи́ть російська
лòмити сербохорватська
lemen «робити кульгавим» середньоверхньнімецька
lámať словацька
lomiť словацька
lomíti словенська
ломити старослов’янська
lámat чеська
lomit чеська

лома́к «кропивник, волове очко, Troglodytes troglodyte? L.» (орн.)

похідне утворення від лом «хмиз», лома́ччя;
назву дано за місцем гніздування кропивників, які оселяються в заростях бур’янів, чагарників, у купаx дерев і хмизу;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зломча «тс.»
лімчук
ломачок
ломик
ломівник
ломовий
ломовий
ломовик
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лом «хмиз» українська
лома́ччя українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України