ЛОКШИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ло́кша «легка сокира»
неясне, можливо, пов’язане з [ло́кша] «локшина»;
р. [локчи́ть] «позначати зарубками, мітити колоди при переносі зрубу, хати», [локши́ть] «бити, лупцювати; хапати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ло́кши́ти
«сікти, рубати на дрібні частини; [різати на дрібні шматки; бити; розбивати Ж]»
полокши́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| локчи́ть «позначати зарубками, мітити колоди при переносі зрубу, хати» | російська |
| локши́ть «бити, лупцювати; хапати» | російська |
| ло́кша «локшина» | українська |
прилоло́кати «побити»
очевидно, результат видозміни форми [прилокши́ти] «прибити, побити», похідного від [ло́кши́ти] «бити; рубати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прилокши́ти «прибити, побити» | українська |
| ло́кши́ти «бити; рубати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України